Село Жабокрич (колись – містечко) – ще один маловідомий куточок Східного Поділля. Розташований в Крижопільському районі неподалік від Соколівки. Жабокрич, як і Соколівка, належав магнатам Бжозовським, яким мали тут резиденцію, якf частково зберіглася. Також від Бжозовських в Жабокричі залишилася симпатична класицистична Михайлівська церква. Оскільки Жабокрич був, переважно, єврейським містечком, збереглася і синагога.
Поселення Жабокрич виникло, орієнтовано, в кінці XV – на початку XVI ст. У 1559 р. польський король, подтверждая шляхтичам Жабокрицким їх володіння “батьківщиною” у Брацлавском повіті, згадав Жабокрич серед інших “сіл”. А опісля століття, у 1654 році про нього згадує Павло Алепський, який в 1654 р. подорожував з антіохійським патріархом Макарієм через Поділля. На той час Жабокрич вже був містечком. В XVII ст. Жабокрич зустрічається в актах як помістя Жабокрицьких, потім Вишневецьких, Конецпольських, Любомирських, а у ХІХ столітті – Бжозовських.
У великому мальовничому парку зберігся скромний двоповерховий садибний будинок Бжозовських. До кінця 1980-х років розміщувалась середня українська школа, яку пізніше переобладнали на дільничну лікарню. Стриманий палау прикрашали два ризаліти та статуї античних богів. В палаці була велика колекція картип польських та інших художників, переважно на біблейські теми.
Значно більше враження складають господарські приміщення маєтку:
Дуже симпатичний водяний млин на річці Бережанка:
На південній околиці села є Михайлівська церква, побудована у 1862 році у стилі класицизму Бжозовськими, як костел. Фасад храму прикрашають фігури апостолів Петра і Павла.
В XVII ст. – першій половині XX ст. значну частину населення становили євреї. Вони жили в центрі села, займались ремеслами: шили одяг, взуття, торгували. Крамниці були прямо в жилих будинках. Євреї утворювали ціле містечко (до речі, назва Місто до сьогоднішнього дня збереглася в селі). Мали євреї свою синагогу, приміщення якої збереглось до наших днів. В радянські часи воно використовувалось для початкової школи, були тут майстерні з трудового навчання, а у 80-х там затемнювали вікна для машин.
На жаль, попри те, що я облазив все село, синагогу не знайшов. Питав місцевих мешканців, вони казали, що ніколи тут синагоги не було. А вона, насправді є. Фото – http://photohunt.org.ua/Zhabokrich.html
Один з перебудованих єврейських будинків:
Автор – Андрій Бондаренко