Палац Вітославських у Чернятині.
Наш рейтинг палаців Вінниччини – це не суб’єктивне оцінювання авторів сайту. Наші читачі визначили цю п’ятнадцятку найкращих палаців найбільш палацової області України. Оцінювання відбувалося на нашій сторінці Фейсбук у два етапи. В першому етапі із 38 палаців було відібрано 14, які ви оцінили найвище. До цих палаців ми додали Тульчинський, який ішов у першому етапі поза конкурсом, і у другому етапі ви розставили палаци по місцях. Підсумок голосування виявився досить неочікуваним. Отже, починаємо із 15-го місця.
15. Спичинці. Погребищенський район. Палац Тишкевичів.
Палац Тишкевичів називають посланцем із долини Луари. Стиль палацу – французький неоренесанс.
14. Бабин. Оратівський район. Палац Ярошинських.
Серед Бабинських цікавинок найпершим варто оглянути палацово-парковий комплекс Ярошинських. На березі мальовничого ставу, у затишній тіні старезних дерев, стоїть класицистично-неоренесансний палац. Дуже нічогенький. Двоповерховий і достатньо великий. Нині це звичайний житловий будинок, для працівників цукрового заводу. Збудували палац у 1863 році. Поряд кілька господарських будівель та погрібників. Навколо мурована огорожа.
13. Верхівка. Тростянецький район. Палац Собанських.
У Верхівці збереглася одна із численних резиденцій родини Собанських. Вона у дуже гарному стані – це один із найкраще доглянутих палаців Вінниччини.
12. Чорномин. Піщанський район. Палац Чарномських.
Білий дім на Вінниччині – ось що я чув про палац у Чорномині. Так, він дійсно має схожість із резиденцією президента США, як, до речі, і сотні інших палаців, зведених у напрямку класицизму, який називається паладіанство. В Україні таких палаців теж трохи є, наприклад фасади у Хмільнику та Бочечках з тієї ж серії. Але не думайте що це критика палацу у Чорномині – він класний, це, скоріше, критика «порівняльників».
11. Мала Ростівка. Оратівський район. Палац Заботіна?
До Інтернету дійшла інформація, що збудував палац на самому початку 20 століття (будівництво почалося у 1901 році) генерал царської армії на прізвище Заботін. От і вся інформація про історію будівництва. І хочемо зазначити, що інформація ця точно недостовірна, адже ніякого генерала Заботіна ніколи не існувало – ну не фігурує таке прізвище серед генералів царської армії. Було два генерала із прізвищем Заботкін, але один з них помер у 1894 році, а інший отримав генеральський чин аж у 1917 році. Хоча, можна припустити, що саме він збудував палац у Малій Ростівці – Олександр Дмитрович Заботкін. Родом із Миколаєва, випускник кадетського корпуса. У 1901 році він був у чині штабс-капітана, але хіба б хтось особливо досліджував би хронологію його ходи по кар’єрних щаблях, коли вишукував замовника палацу.
Палац називають “Подільським Версалем”. Його збудував у 1782 році Станіслав Щенсни Потоцький, зробивши Тульчин своєю резиденцією. Називали палац “Хороше”. Подумати тільки – в палаці Потоцький тримав 400 чоловік челяді. Нині це найбільший палац України.
9. Муровані Курилівці. Палац Комара.
Це ще один палац, який називають “Подільським Версалем”. Скільки ж їх?
8. Митки. Барський район. Палац Чихачова.
Палац чудовий. Він би гармонійно вписався у англійське село, чи то у фільм про англійське село, і міг би бути таким собі Меріпітхаусом, чи чимось схожим – якийсь не дуже багатий (бо і палац же невеликий) англійський лорд, гарно себе почував би тут.
Палац у Немирові збудувала правнучка Станіслава Щенсного Потоцького – княгиня Марія Щербатова. Будівлю зводили аж 32 роки – із 1885-го по 1917-й. Княгиня змінювала архітекторів, тягла з будівництвом як могла. Усе через ворожку, яка нагадала Щербатовій смерть після завершення будівництва. Так воно і сталося – княгиню, її сина та дочку, розстріляли п’яні червоноармійці, прямо у палаці.
6. Ободівка. Тростянецький район. Палац Собанських.
Нещасний, напівзруйнований палац у Ободівці, ще й досі виглядає велично.
5. Чернятин. Жмеринський район. Палац Вітославських.
Усім подобаються неоготичні палаци, особливо, якщо вони такі рідкісні, як в Україні. От у Британії таких багацько, там, можливо, вкрай зіпсований радянською владою палац польських (а в час будівництва російських) шляхтичів, ніхто б і не помітив. А може ми і не праві, і навіть на Туманному Альбіоні він би котувався, і найбільш імовірно, він би був по реставрований, у ньому був би музей, чи готель, але не аграрний технікум, із вкрай інорідним спортивним залом.
4. Стара Прилука. Липовецький район. Палац Мерінгів.
…Маріїнський палац проектував Бартоломео Растреллі й закінчили його будівництво у 1755 році. Це було європейське бароко. Архітектор палацу у Старій Прилуці невідомий, а стиль можна визначити як історизм, або необароко. Хоча інтер’єри були вирішені у неомавританському стилі – нині вони збереглись лише у вестибулі палацу, в якому нині розміщена школа-інтернат.
3. Дашів. Іллінецький район. Палац Потоцьких.
Важко сказати, яким був дашівський маєток у першій половині 19 століття. Дослідники кажуть, що палац збудували ще наприкінці 18 століття, але яким він був – невідомо. А у 1831 році маєток згорів, і відбудовою зайнявся Влодзімеж Потоцький у 1850-х. Палац, який тоді звели, архітектурним шедевром не назвеш. Одноповерховий, і лише в центральній частині двохповерховий, з двома різними фасадами – цікавим є лише тильний, парковий, головний фасад спаскудили у радянські часи так, що він зовсім на палацовий не схожий. Тильний фасад має балкон та шість чавунних колон. Від річки він виглядає досить колоритно.
2. Вороновиця. Вінницький район. Палац Грохольських.
Палац Грохольські збудували у 1770-1777 роках. Це ранній класицизм – головний об’єм та два бічних крила. Всього 43 кімнати. У плані палац схожий на підкову. Все симетрично, і красиво, особливо після реставраційних робіт, які було проведено В рамках програми ЄС “Підтримка політики регіонального розвитку в Україні” за фінансування Європейського Союзу. Щоправда, відреставрували лише лицьовий фасад та внутрішні приміщення палацу. Навколо палацу зберігся парк, в якому стоїть досить цікава
1. Серебринці. Могилів-Подільський район. Палац Чацького.
Палац у Серебринцях побудував брат відомого польського просвітника Тадеуша Чацького, коронний підчаший Міхал Чацький, в останнє десятиліття польського панування на Поділлі – у 1770-1780-ті роки. У 1794 році, після польського повстання Костюшка, палац відібрали у Чацького й передали фельдмаршалу Румянцеву-Задунайському, але у 1796 році, можливо після смерті імператриці Катерини ІІ, повернули першому власнику.
