Немирів відомий кожному українцю, який любить горілку, а всі нормальні українці її люблять 🙂 Але ми сьогодні не про неї. Отже, продегустувавши якомого більше сортів оковитої на славнозвісному заводі “Nemiroff“, рекомендую все ж так прогулятися містом. А подивитися тут, справді, є на що. Тим більш, якщо компанію вам складає не якісь так звичайний мандрівник, а Вона! 🙂
Палац Щербатової
Існування Немирова вперше документально підтверджується в ярлику хана Менглі-Герея за 1506 рік. Але ми то знаємо, що поселення поблизу міст існувало за багато століть до того: про Немирівське городище, одне з найстаріших на території України, знає кожний, хто цікавиться історією і краєзнавством. Назва поселення мабуть походить від перших документально підтверджених власників – Немиричів.
Після Люблінської унії у 1569 року Немирів входить до складу Речі Посполитої. Упродовж наступних півтора століть велася постійна боротьба за містечко і навколишні землі. Боротьба ця була як внутрішньо польська (між шляхтою та козаками), так і зовнішня (набіги турецьких і татарських орд). З 1640-х років Немирів належав Яремі Вишневецькому. Під час Визвольної війни 1648 – 1654 років перервами був сотенним містечком Кальницького і Брацлавського полків. А 1672 – 1699 роках перебував у складі Сарматського князівства Османської імперії.
На початку XVIII ст. місто стає власністю Юзефа Потоцького. Він відновили зруйнований турками замок У ньому у 1737 році Потоцький приймав в ньому дипломатів з Росії, Австрії і Туреччини, які безуспішно намагалися дійти мирного компромісу і припинити російсько-турецьку війну.
Наступний власник міста, генерал-лейтенант коронних військ Вікентій Потоцький розібрав середньовічний замок і на його місці почав зводити палац і розбудовувати парк. Та палац в Немирові тоді так і не постів. До міста підходив Суворов зі своїм військом і надіслав вимогу Потоцькому надати місце в палаці для солдат. Але наказав спалити ще не добудований палац.
Плац Щербатової
У 1878 році місце Немирів вітав гарматним салютом останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. А у 1803 і 1811 роках місто згоріло дотла. З відбудовою міста упродовж ХІХ століття ньому місті з’являються нові споруди, частина яких дійшла і до наших днів. Це – чоловічий і жіночій корпуси колишньої гімназії (1815 р.), колишнє єпархіальне училище (1881 р.) і палац.
Палац у Немирові з’явився в середині ХІХ ст. за часів Болеслава Потоцького – молодшого сина Станіслава і Софії Потоцьких. Болеслав виявився споважній господарем, який дбав не лише про себе і про палац, але й про мешканців міста. Він збудував дві церкви, школу і декілька промислових будівель.
Сьогоднішній палац княгині Марії Щербатової (уродженої Строганової) в Немирові є однією з найпривабливіших резиденцій на Вінниччині. Онучка Болеслава Потоцького Марія у 1880 році наказала розібрати старий палац. За п’ять років на його місці почалося будівництво нової резиденції. Будівництво палацу здійснювалося нереально довго – з 1885 по 1917 рік. Графиня декілька разів змінювала архітекторів, серед яких були майстри Г. Грінер та Е. Крамарж. Врешті решт Щербатова надала перевагу чеському архітекторові Іржі Стрібралу, який зміг втілити її мрію – палац, який вона колись бачила у Англії.
Будувався палац так довго ще й тому, що ворожка напророкувала Щербатовій смерть по завершенню будівництва. Головні роботи були закінчені 1900 року, тривало внутрішнє і зовнішнє оздоблення. Кінцевого вигляду палацу графині так і не довелося побачити. Марію Щербатову разом з сином Дмитром і донькою Олександрою та невістку Столипіна Олену у січні 1920 року розстріляв п’яний червоноармієць Андрій Лісовий. На той час ще не було закінчено балюстраду палацу…
Водонапірна вежа палацу
Палац Щербатової збудовано з вапняку у стилі неокласицизму двоповерховим прямокутним в плані. Збереглося первісне планування і більшість деталей декору. Окраса палацу – парковий фасад, прикрашений чотириколонним іонічним портиком з балюстрадою. Фасади опоясують широкі обгороджені парапетом видові тераси. Парадні сходи прикрашають скульптури левів.
Палац відібрала радянська влада у 1921 р. На території маєтку спочатку відкрили будинок відпочинку, а згодом – санаторій “Авангард”. На початку 1960-х років було остаточно завершено оздоблення фасадів. З тих пір палац намагаються тримати у зразковому стані.
Палац оточує величезний парк, який після 1885 року переробили на пейзажний. Парк розпланували майстри Зенгольц і Е. Пінаерт ван Гєєрт. .Згодом він розрісся і зараз його площа складає 85 га. В парку проростає понад 150 видів дерев і чагарників.
Костел Йосипа Обручника
У центрі міста знаходиться величний костел Юзефа Обручника. Відомо, що парафіяльний костел у Немирові існував у 1772 році. Новий храм зведено у 1805 році коштом власника міста Станіслава Щенсного Потоцького. Його фасад оформлений лоджією зі спарених колон іонічного ордера між двох ризалітів. Будинок храму вражав гарним, грамотним плануванням класичних архітектурних деталей.
Радянська влада намагалися знищити храм. У 30-х роках ХХ століття вежі костелу знесли, а в середині колишнього храму відкрили будинок культури. У 2000-ні роки храм повністю відновлено в оригінальному вигляді. Завдяки двом відновленим масивним вежам костел знову є домінантою Немирова. На одній з веж є годинник, який щогодини грає різні мелодії.
Православний монастир на східній околиці Немирова у 1763 році завдяки Вікентію Потоцькому. Легенда розповідає, що місце його побудови підказав сам Св. Миколай. Він тричі являвся графу вві сні, вимагаючи звільнити землі свого маєтку під монастир. Потоцький не звертав на це уваги, аж поки невідома сила не винесла його разом з ліжком серед ночі на двір. Нинішні будівлі монастиря збудовані у 1845 році на місці дерев’яних, яких знищила пожежа. Відродила обитель ігуменя Аполлінарія, яка керувала монастирем понад півстоліття. У 1881 році збудували Троїцьку церква і візантійському стилі. За часів радянської влади монастирі двічі закривали, а церква слугувала гаражем для вантажівок. У 1992 році обитель відновлено.
Троїцька церква Миколаївського монастиря
При в’їзді до міста біля з боку траси на березі річки стоїть одна з візитівок Немирова – паровий млин-електростанція. Цей, безумовно, найцікавіший на Вінниччині млин, збудували у 1905 році за проектом архітектора Пехера чеські майстри. Одна з перших електростанцій в Україні має форми модернізованого центральноєвропейського бароко. Кладка виконана з бутового каміння під розшивку швів з деталями з цегли, що є характерним для архітектури Поділля кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Найстаріша відома пам’ятка Немирова – одне з найстаріших в Україні городищ, яке традиційно називають «Великими Валами». З’явилося воно за дослідженнями у VII – VI ст. до н. е. Традиційно городище називають «скіфським», хоча насправді до скифів стосунку воно не має, враховуючи його вік. Протяжність городища – понад 5 кілометрів, ширина у основі – 32 метри, глибина ровів – 6 – 8 метрів. Первісна висота валів, які зверху були украплені частоколом, сягала 30 метрів.
Текст Андрія Бондаренка, фото Романа Маленкова
