Місто Тараща було засноване у ХVІ столітті. Довгий час містечко було козацьким. На початку ХІХ століття його зробили повітовим центром. Саме тоді в Таращі збудували цілий комплекс адміністративних споруд, більшість яких зберігаються і нині. Зараз у Таращі мешкає 13300 жителів.
Костьол-музична школа. Фото Романа Маленкова
Костьол у Таращі був збудований наприкінці ХІХ століття. Це пам’ятка архітектури місцевого значення. В радянські часи в ньому відкрили музичну школу. Точну назву костьолу нам визначити не вдалося (в офіційних документах її немає).
У тому ж 1817 році у Таращі, як у повітовому місті, звели будівлю земської в’язниці. У радянські часи у ній розмістили сільськогосподарський технікум, відомий тим, що в ньому свого часу викладав Олександр Мороз. Зараз технікум називається агротехнічним коледжем. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення.
Будівля колишньої земської в’язниці
 |
| Каланча пожежного депо |
Пожежне депо з каланчею збудували у ХІХ столітті. Це пам’ятка архітектури місцевого значення. Особливо ефектно виглядає каланча.
Споруди ансамблю присутніх місць були збудовані 1817 році. Пам’ятки архітектури місцевого значення. Офіційно у цей ансамбль, крім самих присутніх місць та в’язниці, входять флігелі: земської управи, земського суду та казначейства. Але жодна із споруд ансамблю (як і абсолютно всі пам’ятки Таращі) не позначена табличкою. Тому визначити де що, практично неможливо – місцеве населення нічого не знає, а музей майже завжди зачинений.
Присутні місця
А ось що пише путівник: Дванадцять маршрутів Київщиною. – К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
 |
| Присутні місця |
“Наступна зупинка – місто Тараща. Райцентр на річці Котлуй і справжній резерват провінціалізму. І не тому, що так сказав Тарас Шевченко (пропустімо образливі для досить симпатичного містечка слова великого Кобзаря), а тому, що більшість мешканців Таращі живе ніби одним днем – ну не цікавить їх історія рідного міста. Які там пам’ятки. Тут би на базар сходить. А пам’яток у містечку, яке з 1801 року було повітовим центром, досить багато. Оригінальних і рідкісних для Київщини.
 |
| Інша будівля з ансамблю присутніх місць |
Приблизно за кілометр після в’їзду в Таращу, на вулиці Рози Люксембург розташований завод «Мотор». Підприємство відносно нове (відкрите в 1980 році), але відразу впадає в око старовинний червоно-білий корпус, стіни якого викладені фігурним цегляним орнаментом. Не цех, а справжній палац. Насправді це колишній вальцьовий млин – у минулому найпотужніше підприємство Таращі. Збудували його наприкінці ХІХ століття. Тоді ж для сотні таращанських католиків звели великий цегляний костьол. Радянська влада намагалася викорінити у таращан пам’ять про культове минуле костьолу, переобладнавши його на двоповерхову музичну школу. І їй це майже вдалося. Будівля костьолу розташована в центрі міста (вул. Шевченка, 68).
Колишній вальцьовий паровий млин (19 ст.). Нині корпус заводу “Мотор”
На вулиці Шевченка чимало будинків ХІХ століття, а недалеко від костьолу розташований архітектурний ансамбль службових присутніх місць, збудований протягом 1803-1817 років за проектом видатного російського архітектора, одного із засновників російського ампіру, професора Петербурзької Академії мистецтв Адріана Захарова. До ансамблю входять флігелі казначейства, земського суду та земської управи. Але найефектніша споруда ансамблю – будинок службових присутніх місць, більше схожий на кам’яницю оборонного характеру, ніж на громадську будівлю.
Житловий (купецький) будинок 19 ст.
На самому початку вулиці Шевченка стоїть ще один непересічний туристичний об’єкт – пожежне депо, збудоване в середині ХІХ століття. Каланча депо нагадує високу оборонну вежу. Здається, що її перенесли з волковського Смарагдового міста. Ось-ось на верхній ярус вийде солдат Дін Гіор та почне розчісувати свою бороду.
Житловий будинок 19 ст. Нині тут Дім молитви
Є у Таращі й колишня земська в’язниця (вул. Хмельницького, 3) – обов’язковий атрибут повітового міста. Це довга двоповерхова будівля, виконана в стилі російського ампіру. Збудували її у 1817 році, а нині тут розміщено один із корпусів агротехнічного коледжу.”
Житловий будинок 19 ст. Таких у Таращі чимало
