Кліцько

Успенська церква у сусідньому з Комарно селі Кліцько – ще один яскравий приклад того, як релігійна громада без фінансової допомоги держави якісно відновила дерев’яний храм.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці має дуже поважний вік – понад 400 років. Вона з’явилася на світ у 1603 році на місце своєї попередниці – дерев’яної церкви, що існувала принаймні вже у 1515 році. На відміну від Михайлівської церкви в Комарному, храм у Кліцьку має наметові верхи. Центральний зруб має два заломи, бокові – по одному. Церкву зведено на дубових підвалинах з липових брусів.

У 1687 році проведено ремонт церкви, про що є надпис на одвірку західних дверей. У 1707 році її було піднято на мурований фундамент. Відповідний запис про це («Церков важилася року АΨЗ») зберігся на східній стіні вівтарного зрубу. Ще один цікавий різьблений надпис про те, що “Злодії церкву викрали” (тобто, обікрали) міститься на східному випусті північного фасаду нави і датується 1735 роком.


Наступні ремонти храму проводилися у 1808 та 1880 роках. У 1905 році унікальну пам’ятку трохи не було втрачено. Парафіяльний уряд просив дозволу на розібрання дерев’яної церкви і будівництво нової мурованої. Консерватор Ф. Папее навіть дав на це згоду, а архітектор Василь Нагірний розробив проект нового храму. Дякувати Богові, до руйнування церкви справа не дійшла. З 1955 по 1989 роки храм використовувався, як архів і склад книжок. Пам’ятка поступово руйнувалася, і навіть реставрація в останні роки радянської влади не дала результату: неякісний гонт не вберігав храм від природних негараздів. Ремонт святині проведено декілька років тому завдяки старанням “Укрзахідпроектреставрації”, пароха села та парафіях обох громад: греко-католицької та православної. Зараз церква ними використовується для богослужінь по черзі.


На захід від церкви розташована двоярусна дзвіниця каркасної конструкції з наметовим завершенням, яка на сім десятків років молодша за храм.

В інтер’єрі храму зберігся чотириярусний іконостас з випуклою бароковою різьбою, який датується 1674 роком. Дата відображена на іконі з зображенням св. Антонія і Теодозія Печерських над південними дияконськими вратами. Крім того, на стінах храму збереглося декілька хронікальних написів XVIII століття.


Наслідки нещодавньої пожежі:

Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров)                          andy_babubudu