Потелич


Потелич – село в Жовківському районі Львівської області, розташоване поблизу кордону з Польщею за кілька кілометрів від Рави-Руської. Колись село було містом і мало назву Телич. Перші відомості про Потелич датуються ХІІІ століттям, а в 1498 році місто отримало Магдебурзьке право. Свого часу місто славилось гончарськими цехами, а завдяки рідкісним родовищам білої глини гончарські вироби місцевих майстрів цінувались далеко за межами сучасної України.

Почнемо з костелу св.Станіслава, який було побудовано у 1826 році. Хоч сам храм і є доволі скомно зовні оздоблений, проте виглядає досить красиво і велично, особливо в променях сонця, що сідає.


Муровану церкву св. Трійці було побудовано у 1936 році. Хоч храм є досить новим, проте теж виглядає досить цікавим. Колись тут стояла одна з найбільших в Україні дерев”яних церков, на згадку про яку залишилась хіба що дерев”яна дзвіниця, розміри якої просто вражають. І взагалі 20-метрову дерев”яну дзвіницю мало де можна побачити.

 
 
А тепер про найбільшу родзинку Потелича, а саме про дерев”яну церкву св.Духа. Храм було зведено ще у далекому 1502 році на місці дерев”яної церкви св.Бориса і Гліба на кошти місцевих гончарів. Оскільки храм стоїть біля підніжжя гори, то церкву ще часто називають підгірською. Колись при церкві зберігалось сім козацьких гармат, тому в разі небезпеки саме біля храму місцеве населення шукало захисту і порятунку. Сьогодні ж про захисні можливості можуть говорити дві дерев”яні сторожові вежі на церковному подвір”ї, значення яких зараз суто декоративне, проте це надає храму ще більше шарму.



 


Однією з найбільших унікальностей церкви св.Духа є її монументальний стінопис, який датується 1620—1640 роками. Окрім того, що розписи є одні з найдавніших і добре збережені, їх цінність полягає ще й у довершенності і цілісності по всьому храму.



 
Ще у Потеличі є цвинтар загиблих у Другій світовій війні, який було відкрито у 1998 році. На даний час тут поховано близько десяти тисяч полеглих на війні німців, а загалом при перевезенні всіх останків тут свій останній спочинок знайдуть 30 тисяч чоловік.

Автор тексту та фото Роман Бречко                            [info]rbrechko
50.216513, 23.550310 Дивитись на мапі Google Maps