Борова була заснована, як хутір в другій половині 18 століття. Письмова згадка про неї вперше зустрічається під 1781 роком – тоді тут було десять хат і 87 жителів. Нині Борова – це селище в якому мешкає близько 9 тисяч осіб. Перетворення хутора на значний населений пункт почалося після того, як неподалік проклали залізницю й збудували станцію Мотовилівка зв’язавши цю місцину із Києвом. Тут почали з’являтися дачі киян, і поступово Борова перетворилася на значне дачне поселення, на яке вона схожа і нині.
У 1902 році в Боровій звели цвинтарну каплицю Успіння Пресвятої Богородиці. Під час німецької окупації у 1942 році місцевий деревообробний комбінат перетворив каплицю на церкву, яка існує і нині.
Успенська церква. Фото Івана Бикова
Ще однією і найцікавішою пам’яткою Борової є садибний будинок Ксаверія Ратника – генерала-лейтенанта російської імперії, директора Балтійського суднобудівного заводу і автора проекту легендарного корабля (і сумнозвісного) – крейсера «Аврора». Цей чоловік, після поразки «Аврори» у Цусімській баталії, пішов у відставку й оселився у селі Борова, яке тоді було курортом. Тут, над долиною Стугни, він збудував собі будинок-корабель, біля якого і був похований.
Будинок Ксаверія Ратника та краєвид із садибного пагорбу
В Боровій є й інші старовинні будівлі, зведені у дачному селищі – старі крамниці, житлові будинки (дачі), колишня земська школа.
Текст та фото Романа Маленкова
