Як і будь які монастирі в ті давні буремні часи ХІ століття Києво-Печерська лавра будувалася відразу із фортечними мурами. Спочатку це були вали із дерев’яними стінами, які не завжди справлялися із нападами половців та інших кочівників, тому в ХІІ столітті їх замінили кам’яними.
У 1240 році, під час ординського завоювання столиці Русі, мури лаври були зруйновані. Понад 5 століть їх ніхто не відновлював – був огороджений дерев’яним парканом, укріпленим невеликими земляними валами.
В останню чверть XVІІ століття почалося зведення великих укріплень, які з часом перетворили Києво-Печерську лавру на потужну фортецю. У 1679 році козаки гетьмана Івана Самойловича звели високі потужні земляні вали, якими повністю оточили монастир.
У 1698 році гетьман Іван Мазепа виділив величезну суму – 1 мільйон золотих, на будівництво системи кам’яних стін та башт на фортечних валах навколо лаври. Будівництво велося чотири роки. Загальна довжина стін, які звели навколо Верхньої лаври, склала 1290 метрів, середня висота – 7 метрів, а товщина у нижній частині – близько 3 метрів. Уздовж внутрішньої поверхні мурів пробили амбразури для рушниць, під якими влаштували галереї для стрільців. Такої могутньої фортеці, особливо зважаючи на особливості рельєфу місцевості, Київ ще не знав.
За стіни можна було потрапити через три брами: Південну (вела на територію Нижньої лаври), Святі врата із Троїцькою церквою та Економічну браму із Всіхсвятською церквою. Щоб підсилити міць фортеці, майстер Дмитро Аксамитов збудував чотири оборонні вежі: Онуфрієвську, Малярну, Годинникову та Івана Кущника (названа на честь візантійського святого).
На початку XVІІІ століття за наказом Петра І земляні вали були перебудовані й удосконалені. Роботами керували іноземні інженери – своїх кваліфікованих фахівців імперія не мала. Було створено систему бастіонів, яку ми бачимо і нині. На валах встановили близько п’ятисот гармат, мортир та гаубиць – так готувались зустріти шведського короля. Але, на щастя, бойових дій тут не було.
У ХІХ столітті, під час будівництва Нової Печерської фортеці, яка стала однією із найбільших фортець світу, було зведено 1039 метрів мурів навколо Нижньої лаври – Ближніх і Дальніх печер. В стінах влаштували рушничні стрільниці та амбразури для гармат.
Мури Нижньої лаври повторюють рельєф місцевості й з’єднуються із мурами Верхньої лаври.
Так сталося, що потужна Печерська фортеця, цитаделлю якої був Києво-Печерський монастир, жодного разу не приймала участі в бойових діях, і єдина руйнація, яка спіткала лавру під час численних воєн від періоду побудови фортеці до сьогодення – це руйнування Успенського собору в 1941 році. На щастя, нині собор відбудований і ми можемо повноцінно милуватися українським дивом – неймовірним архітектурним комплексом Києво-Печерської лаври.
Текст та фото Романа Маленкова
