Києво-Печерська Лавра. Церква Спаса на Берестові

Історична місцевість Берестів – колишня околиця Києва, на якій нині розташована частина Верхньої лаври. Здавна це була заміська резиденція Київських князів. Володимир Великий звів тут мурований палац, в якому фактично і мешкав, і, за словами літописців, помер у ньому. Пізніше палац на Берестові був житлом для Ярослава Мудрого, Святослава та Всеволода Ярославичів, Володимира Мономаха та інших правителів Русі. Коли і хто зруйнував палац – достеменно невідомо, але нині його немає. Натомість, зберіглася церква, зведена неподалік палацу в часи правління Володимира Мономаха (орієнтовно між 1113 та 1125 роками) – Спасо-Преображенський храм, або церква Спаса на Берестові.

Храм зводився як усипальниця княжого роду Мономаховичів (зокрема, тут лежить Юрій Долгорукій, традиційний засновник Москви, який тричі був Київським князем, ним і помер, отруєний боярами) та як собор Спасо-Преображенського монастиря. Як і всі тодішні храми, церкву Спаса на Берестові збудували у візантійських формах із одним верхом та трьома боковими притворами.

Час та загарбники не щадили храм, неодноразово руйнуючи його. Останній раз значна частина його мурів впала у 1482 році під час нападу на Київ Кримського хана Менглі І Гірея. Відтоді більше століття храм стояв у руїнах, аж доки його не взявся відновити видатний православний митрополит Петро Могила у 1640-1643 роках. Тоді церква Спаса на Берестові почала перетворюватися із візантійської на барокову. Перебудову в стилі ренесансу з елементами українського бароко (в ті часи стиль лише зароджувався), на думку деяких дослідників, здійснив італійський архітектор та скульптор Октавіано Манчіні – цей майстер із Болоньї в той період був на службі у Петра Могили.

Наступний капітальний ремонт храму відбувся у 1750-х роках. Тоді церква отримала п’ять бань і прибудовані каплиці. А у 1813-1814 роках київський архітектор Андрій Меленський прибудував до храму класицистичну дзвіницю і він набув теперішнього вигляду. Слід зазначити, що первісно храм був більший ніж нині – його не надбудовані підмурки нині добре видно – вони законсервовані.

Церква Спаса на Берестові розташована за межами лаврських мурів під валами фортеці. Незважаючи на окреме положення, храм є частиною комплексу Верхньої лаври й включений до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Головна мистецька цінність Спаського храму – його настінний живопис – фрески та розписи виконані грецькими майстрами у ХІІ та у XVII століттях. Молдаванин (чи волох) Петро Могила запросив для розпису храму, як і колись Володимир Мономах, греків, саме тому увесь об’єм внутрішніх приміщень розмальований не гірше за храми Південної Буковини і Молдови (нинішня Румунія), а також, часто перегукується із тематикою та стилем візантійських розписів готичних церков у Кракові, Любліні та Сандомирі (нинішня Польща).

Текст та фото Романа Маленкова

50.437355, 30.554878 Дивитись на мапі Google Maps