На самісінькому півдні Тетіївського району є село Горошків. Село дуже відоме, хоча про нього мало кому відомо – отакий от парадокс. Відоме, тому що: а) тут народився видатний краєзнавець 19 століття – Лаврентій Похилевич; б) тут розташований один із кращих витворів української архітектури 20 століття – двоповерхову земську школу у стилі українського модерну. Але я прекрасно розумію, що Горошків – село, назва якого походить від спаленого татарами міста Горох, дуже маловідоме село. А як би хотілося, щоб тутешня земська школа була пам’яткою архітектури – важко повірити, але вона навіть до місцевих пам’яток не відноситься. В радянські часи до цієї неймовірної будівлі прибудували якісь гаражі для тракторів, а нині це усе обнесено кількома огорожами, оббудоване якимось мотлохом… Як ще хочеться усе це знести, й відкрити народу його перлину. Сподіваюсь, що колись так буде.
Далі текст Андрія Власенка – найкращого популяризатора українського модерну, серед наших сучасників, автора цікавенного сайту – Сад Українського Модерну.
Найславетніший уродженець Горошкова — краєзнавець Лаврентій Похилевич, чиїми трудами з опису «населених місць Київської губернії» користаються покоління й покоління істориків архітектури і простих аматорів української давнини. В горошківській церкві служив його батько-священик, а сам юний Лаврін отримав початкову освіту, вочевидь, також у рідному Горошкові.
Звісно, вчився він аж ніяк не в нашій героїні, яка постала аж через сто років від його народження. Радує, що її сухувату, але виразну красу не стерли ні роки, ні людська байдужість. Нині колишню школу займає якесь с/г підприємство, яке досить непогано дбає про оригінальну будівлю.
На жаль, архітектурній громадськості досі невідомий автор горошківської та трьох інших УАМівських шкіл Таращанського повіту. Був би живий Похилевич, він би швидко віднайшов потрібну інформацію…
Андрій Власенко та Роман Маленков. Фото Романа Маленкова.
