Село Накваша Бродівського району Львівщини. Розташоване на межі відразу трьох областей – Львіської, Тернопільської та Рівненської.
Село давнє, вперше згадується в 1515 році. У 2015 році було встановлено пам’ятний знак в честь 500-річчя першої писемної згадки, про що на камені є відповідний напис. Називалось воно спочатку Наріччя, але вже в 1528 році згадувалось з теперішньою назвою.
Був у Накваші і свій замок, який збудували в першій половині XVII ст. власники села – Цетнери. Замок захищав мешканців Накваші від татар, які в XVII ст. неодноразово спустошували село. Зараз замку нема, на його місці дитсадок.
А от із храмом Св.Юрія цікава історія. За легендою, церкву заклав ще в 1000 році Володимир Великий. Особисто відношусь до цього скептично, але хто зна…
Церква, що дійшла до нас, збудована 1795 року єпископом Петром Білянським і раніш виглядала зовсім по іншому. Це зараз вона хрещата, а спочатку була тридільною та одноверхою. Дерев’яні бокові рамена добудовані пізніше, а в 1905 році до бабинця додали чотири цегляні приміщення, заповнивши кути, а також присінок (на ньому й дата “1905”).
Дзвіниця 1795 року, на жаль згоріла, а в 2016 рокі, коли робились ці світлини, її відновлювали.
Село унікальне своїми хрестами. Такої кількості хрестів я не бачив ніде. Не випадково, щоб узагальнити та описати їх, в 2010 році бродівські краєзнавці видали книгу “Пам’ятні хрести, фігури та каплички Наквашанської сільської ради”.
Найвідоміший хрест стоїть далеко у полі за селом, на пагорбі, поруч з високовольтною лінією. Встановлений він у 1906 році в пам’ять про загиблих та полонених татарами в XIII-XVII ст. наквашан.
Дістатись до нього в дощ або після дощу непросто, дороги там немає, і останні метрів 300-400 довелось йти пішки.
Відмічу, що люди в селі дуже доброзичливі, готові про все розповісти, все показати та допомогти.
Текст та фото Ігоря Дорожка.
