
Прибутковий будинок із козаком та індіанцями
Модерновий будинок на вулиці Спаська 6А звертає на себе увагу, особливо серед поціновувачів цього стилю і взагалі любителів архітектури. На жаль, він потребує реставрації (станом на 2025 рік) – тиньк і декор в багатьох місцях повідвалювались, у стінах щілини, фарба вже давно незрозумілого сіро-брунатого кольору. Навіть у такому стані він виглядає досить велично, а колись […]
Музей гетьманства в “будинку Мазепи”
Це одна із небагатьох будівель Подолу, яка вціліла після пожежі 1811 року. Тоді відбулося докорінне перепланування міста – його будували фактично «з нуля», і лише нечисленні муровані будівлі та цегляні храми, є свідками старого допожежного Подолу. Майже усі вони стоять під кутом до сучасних вулиць, спроектованих у відповідності до норм магдебурзького права. Серед них і […]
Будинок кушнірського цеху
Будинок кушнірського цеху. Київ. Контрактова площа, 8. Кушнірство – традиційне українське ремесло, яке включало вичинку шкіри із хутром та пошиття із неї одягу: кожухів, шапок, рукавиць. У Києві кушнірство було розповсюджене здавна, а від часів появи Магдебурзького права з’явився і окремий кушнірський цех. Садиба кушнірського цеху у 18 столітті розміщувалася поряд із торжищем, яке нині […]
DOM 10 на Спаській 10
Dom N10. Спаська 10. Територія Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”. У цьому відреставрованому будинку нині ресторан. Не із дешевих. Власники ресторану постаралися чудово відновити інтер’єри, зберегли колорит і, навіть, автентичні дерев’яні балки. Ресторан розміщений на двох поверхах – основному і цокольному. На сайті закладу вказується, що у 19 столітті тут було житло та майстерня скульптора. […]
Будинок контори торгового дому “Апштейн Т.М. і сини”
Будинок контори торгового дому “Апштейн Т.М. і сини”. Спаська, 12. Будинок торогової контори єврейського купця 1-ї гільдії, Товія (Тев’є) Апштейна – “Апштейн Т.М. і сини” звів чудовий, фактично геніальний архітектор, Валеріан Риков у 1912-1913 рр. Це саме той Риков, який разом із Жуковським, спроектував і звів шедевральний залізничний вокзал у Жмеринці. Стиль колишньої контори Апштейна […]
Київ. Поділ. Модернові будинки-близнюки
Чудові модернові будинки-близнюки у Києві, на Набережно-Хрещатицькій 7б. Їх збудували у 1913 році. Тут збереглися фасади та інтер’єри (принаймні, на сходових клітинах). Вони чотириповерхові, а висота між поверхами 3,6 м. Свого часу подібний модерн був популярним у Європі і Київ не виключення. Далі текст Антона Короба: Унікальний комплекс з двох дворових житлових флігелів садиби, збудованих […]
Києво-Печерська лавра. Воскресенська (Афганська) церква
На відміну від більшості лаврських храмів Воскресенська церква розташована ззовні стін обителі, прямо при вулиці Лаврській, і до неї можна зайти без відвідування монастиря. Від Лаврської на церковне подвір’я веде цегляна брама, яку звели на початку ХХ століття, і цим зіпсували гармонійність храму, адже за брамою видно дзвіницю, а самої церкви і не видно. Щоб […]
Бессарабський ринок. Шедевр торгової архітектури
Шедевр модерну у Києві. Бессарабський ринок. Фахівці приписують йому немало форм і ознак українського модерну. Зокрема, про це пише дослідник українського модерну – Андрій Власенко. Неймовірна споруда. Ми бачили немало критих ринків у різних містах світу – за архітектурою, найдорожчий ринок України – Бессарабський – не поступається більшості. Він чудовий. Бессарабський збудували у 1910-1912 роках […]
Мозаїки київського центрального автовокзалу
Будівля автовокзалу зводилася у 1957—1961 роках за проєктом архітекторів Авраама Мілецького та й Едуарда Більського. Інтер’єр автовокзалу доручили створити художникам Аді Рибачук та Володимиру Мельніченку. Це була перша спільна робота цього відомого подружжя. Працювали вони над мозаїками і панно два роки – 1960-1961. Ескізи для мозаїк були створені, за їхніми словами, у життєрадісній естетиці дитячого […]
Панно “Вітер” та ресторан “Вітряк”
Ресторан “Вітряк” із мозаїчним панно “Вітер” нині є об’єктом Реєстру нерухомих пам’яток. Це пам’ятка місцевого значення. Розташований він у Києві, за адресою: проспект Глушкова, 11. Ще не так давно цей ресторан, спроектований архітектором Анатолієм Добровольським і зведений у 60-ті роки минулого століття, був архітектурною домінантою місцевості, поряд із Голосіївським парком. Нині це модерністське трактування народного […]
Мозаїки Голосіївського району Києва
Мозаїки Галини Зубченко та Григорія Пришедька Серед мозаїк, які мають вільний доступ для огляду, найбільш відомими і цінними у Голосіївському районі є панно виконані видатними мастрами – Галиною Зубченко та Григорієм Пришедьком. Роботи цих художників взагалі відносять до найяскравіших київських пам’яток монументально-декоративного мистецтва, створених у радянський період – у них оспівується тріумф науки. Мозаїчне […]
Після скандалу зі знищеною мозаїкою чиновники «Випердосу» стурбувалися охороною спадщини
Після гучного скандалу, який вибухнув по тому, як в колишньому павільйоні протипожежної безпеки на ВДНГ (зараз Пожежна частина 26) знищили унікальну мозаїку, керівництво національного комплексу «Експоцентр України (раніше — ВДНГ, або ж «Випердос» – Виставка передового досвіду) нарешті стурбувалося охороною культурної спадщини. Мозаїка знищена на ВДНГ. Фото: Facebook Дмитра Соловйова Нагадаємо, що архітектурний ансамбль центральної […]
Карта: Місця Тараса Шевченка в Україні
Населені пункти та місця, де бував в Україні Тарас Шевченко. 
Садиба Терещенків на бульварі Тараса Шевченка 34
У 1918 році в цій будівлі було розміщено Міністерство шляхів сполучення УНР (міністерство транспорту). У ніч з 13 на 14 листопада 1918 року в цій будівлі, на таємних зборах представників українських політичних партій, що входили до Українського національного союзу, схвалено план повстання проти гетьманського режиму. Одночасно було обрано тимчасовий революційний уряд — Директорію УНР, у […]
Байковий некрополь – ганьба Києва
Про Байковий некрополь ми вже писали. Давно. Ще в нульових роках. Можете почитати ось тут і фотографії подивитись та порівняти – тодішні й нинішні. Старі ділянки головного некрополя країни в ганебному, катастрофічному стані. Десятками років керівництво цвинтаря і керівництво Києва абсолютно не переймається долею кладовища, де найбільше поховань видатних українців, де цілі ділянки історичних, скульптурних […]