Крехів – цікавезне село на Львівщині, недалеко від Жовкви. Тут є чудова дерев’яна церква Параскеви, зведена ще на початку 18 століття, недобудований польський костел, але справжньою зіркою вважається оборонний василіанський монастир, який нині перебуває в чудовому стані і є доволі відвідуваним об’єктом.
Від Львова до Крехова всього 35 кілометрів. Село заснували у 1434 році. Його не назвеш великим – проживає у селі близько 800 осіб.
Монастир
Крехівський монастир, як і більшість відомих монастирів України, та й не лише України (згадаймо польську лавру у Супраслі), заснували ченці Києво-Печерської лаври. Цього разу це були Йоіл та Сильвестр, які у 1590-х роках видовбали біля Крехова печеру і поселились у ній. Як завжди, у таких випадках, до схимників приєдналося купа інших монахів та послушників і про печеру-монастир стало відомо на весь край. Дізнався про неї і власник тутешніх земель, Станіслав Жолкевський (той самий, який Жовкву заснував). Він не став проганяти православних монахів, а навпаки вирішив допомогти їм у розбудові обителі, яку офіційно було закладено у 1612 році. Жолкевський профінансував будівництво відразу трьох церков: Петропавлівської, Преображенської та Троїцької. Також було збудовано дзвіницю та чернечі келії.
Львівська православна родина Красовських подарувала монастирю ікону Богородиці, яка вважалася чудодійною – до обителі з усіх усюд потяглися віряни та маломники.
Напевно, усі первісні будівлі монастиря були дерев’яними. У 1660-х роках, з ініціативи короля Міхала Корибута Вишневецького, його обнесли високим фортечним муром із чотирма баштами. Ну а за муром викопали рів. Мур із баштами зберігся до нашого часу тому монастир і нині нагадує потужну фортецю, якою він був у 17-18 століттях. Неодноразово за його стінами рятувалися мешканці краю від татар. Під час одного із татарських нападів (1672 р.) у обороні монастиря брав участь Івана Мазепа. А у 1698 році монастир був місцем зустрічі короля Августа ІІ із Петром І – вони там угоду підписували про спільні дії у війні проти шведів.
У 1721 році монастир став греко-католицьким – тоді й почалася його перебудова у камені. Тоді й з’явилася мурована Миколаївська церква, яка нині переосвячена на Преображенську. Її будівництво закінчили до 1751 року.
У 18 столітті Крехівський монастир перетворився на один із найбільш відомих на Галичині. Ось як писав про нього видатний мандрівник Василь Григорович-Барський (брат архітектора):
…Звідти пішли ми до монастиря, що зветься Крехівський, і приспіли туди на вечірню. Були в церкві й бачили, як усе по чину й гарно правиться. Після того ігумен і братія покликали нас на трапезу і там також бачили ми доброчинність і були чесно прийняті смиренними, старшнолюбними, вельми добронравними іноками. Там є в середині монастирія чотири церкви, а п’ята – зовні в лісі, ними споруджено й першу в честь Преображення Господнього. Тут ігумен ставиться лише на один рік і рівний він з братією по владі, тільки вважається достойні ший за іменем і гідністю; одне слово, в усьому достохвальна обитель…
Не будемо переповідати всю історію монастиря, адже про нього ми вже згадували на своїх сторінках, а у Вікіпедії його історія детально розписана. Дуже радимо відвідати це неймовірне місце.
Церква святої Параскеви
Цю дерев’яну церкву збудували у другій половині 17 століття. Відомо, що у 1724 році майстер Іван Хом’юк ремонтував її, напевно тому, помилково, її будівництво інколи датують саме цим роком. В одну лінію із церквою стоїть триярусна дерев’яна дзвіниця.
Параскевська церква відноситься до дерев’яних храмів галицького типу. Як зразок такого типу, можна брати Троїцьку церкву у Жовкві. На жаль, крехівський храм втратив гонтове покриття й вкритий бляхою, але в іншому він зберігся чудово. Тризрубний, має розміри 20,8 х 12,9 м. У храмі зберігся іконостас кінця 18 століття, частина ікон в якому писана відомим художником Іваном Рутковичем. Ікони храму ви можете побачити на світлинах Романа Бречка, у іншому дописі на нашому сайті.
Костел
Здавна у Крехові жили віряни римо-католики. Не маючи власного храму вони ходили до Жовкви й були приписані до тамтешньої парафії. У 20 столітті родина багатих землевласників Станків, які мали значні наділи у Крехові, виділила кошти на будівництво костелу, яке почалося у 1930 році. Проект храму виконав відомий львівський архітектор Генрик Заремба. Будівля мала постати у стилі історизму, із елементами подібними до середньовіччя, зокрема із масивною баштою. Але захоплення Галичини більшовиками зупинило будівництво. Як виявилося – назавжди.
В радянські часи в будівлі костелу був магазин, зараз вона стоїть пустковю.
Текст та фото Романа Маленкова.
Значно більше світлин Крехова дивіться у нашій фотогалереї
