Від Залужан до польського кордону 50 кілометрів. Тут, як і в сусідніх селах намогильні хрести відрізняються, навіть від хрестів демнянської школи, хоча її вплив безумовно відчувається. Село Залужани досить давнє – перша згадка датується 1537 роком, коли королева Бона Сфорца викупила його у свою економію. Тоді (і до 1965 року) село називалося Татари. Від дуже давніх часів надгробків не збереглося – усі старі хрести датуються ХІХ та початком ХХ століття. Відмінною їх рисою є численні янголи, витесані монолітом, разом із хрестом, на раменах або під ними, або й так, і так. Деякі фігури, незважаючи на сільський наїв, витесані дуже майстерно.
Текст та фото Романа Маленкова
