Оброшине

Оброшине – село в Пустомитівському районі Львівської області, яке розташоване за 14 кілометрів від обласного центру на трасі Львів-Самбір. Населений пункт є досить давнім – перші згадки про нього датуються 1447 роком. У 1466 році село викупив львівський архієпископ Грегож з Санока. З тих пір і аж до 1939 року село постійно належатиме львівським римо-католицьким архієпископам. До початку XVIII століття Оброшине було звичайнісіньким фільварком, аж поки львівським архієпископом не став Ян Скарбек, який вирішив побудувати тут літню резиденцію для вищих чиновників церкви, яка перекочувала сюди з Дунаєва, що в принципі було логічним, оскільки зі Львова сюди значно ближче їхати. Отож, у 1730 році в селі з”явився величний палац, який слугував літньою резиденцією аж до приходу радянської влади, яка з часом вселила в маєток Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних областей України. Цей науковий заклад перебуває тут і по сьогодні.

Біля брами туриста зустрічають дві скульптури. Цікавим є те, що обличчям вони обернені до палацу, замість того щоб зустрічати гостей.

Поруч з брамою розташовувався флігель.

А ось і сам красень-палац.

Попереду нього розкинулись клумби і вази для квітів.

Вхід до палацу. Доволі скромний.

Ще один погляд на маєток на фоні пожовклого листя.

Обходимо палац і бачимо, що з іншого боку вхід значно вишуканіше оздоблений, та й просто значно красивіший.

До речі, в теплу пору року з цього боку палац сфотографувати майже неможливо, оскільки він ховається за листям оточуючих його дерев.

Поруч стоїть чиєсь погруддя. Я не вияснив на чию честь воно поставлено, але при тому і не дуже цікавився.

Біля палацу ще у XVIII столітті було розбито мальовничий парк з каскадом озер.

Сьогодні парк має нових сусідів – дендрарій і невеличкий звіринець.


Від “зоопарку” видніється церква, до неї і попрямуємо.

Храм було збудовано у 1914 році і освячено під титулом святого Дмитра.

Церква є мурованою і виглядає досить велично. А от дзвіниця – дерев”яна, але тим не менше теж є цікавою.

Буквально поруч з церквою видніються руїни костелу.

Цей храм було збудовано у 1791 році, і він був діючим до кінця 1940-их років.

Дзвіниця костелу теж перебуває у жалюгідному стані. Дзвонів на ній вже давно нема, і навряд чи колись ще з”являться.

Виглядає так, що цьому храму жити залишилось не так вже і довго…

Автор тексту та фото Роман Бречко                            rbrechko