
Піщаний Брід. Шпеєр
Піщаний Брід був заснований німецькими колоністами у 1810 році і називався Шпеєр. Взагалі на території нинішньої Миколаївщини стояло немало німецьких колоній, і сіл, і, навіть, містечок. Німцям дозволялося займати гарні степові ділянки у посушливій Херсонській губернії. Вони позбавлялись, на якийсь час, від податків, та від військової служби. Із неродючих земель Німеччини колоністи прийшли на розкішні […]
Новоселівка. Німецький костьол Антонія Падуанського
За 18 кілометрів від Степового, у селі Новоселівка, зберігся ще один римо-католицький храм – костьол Антонія Падуанського, збудований у 1893 році. Це закинута напівзруйнована будівля, яка в радянський період виконувала функції колгоспної комори. Новоселівка – колишня німецька колонія Гальбштадт. Щось німці не були оригінальними у виборі назв, адже і нинішній Молочанськ (Запорізька область), теж був […]
Степове. Величезний німецький храм
А далі в нас було село Степове – колишня німецька колонія Карлсруе. Вона не була такою великою, як сусіднє Ландау, але зважаючи на її храм, парафіян тут було багато, і більшість їх прийшло із німецької землі Баден-Вюртенберг, із однойменного міста Карлсруе. Те місто заснував німецький маркграф Карл Вільгельм, який зажадав створити центр із вулицями, які […]
Шляхове. Кірха
На схід від Миколаєва ситуація з дорогами краща, ніж в цілому по Миколаївщині. Наприклад, до Баштанки, простяглася майже ідеальна, асфальто-бетонна траса, яка, чомусь, обривається на на об’їздній Баштанки, але, далі, починається знову. Далі ми не їхали, а повернули на село Шляхове, до якого 7 кілометрів від Баштанки. Феноменальні речі ховає український степ. Руїни загадкових німецьких […]
Успенівка
Село Успенівка було засноване у 1804 році переселенцями із Орловської губернії, цим пояснюється те, що понад 90% мешканців села, із 2 тисяч осіб, рідною мовою вважають російську. Взагалі, про Успенівку історичної інформації нав вдалося знайти дуже мало, то му лише фото цікавої житлової забудови. Фото Максима Назаренка.
Негрове
Село Негрове було засноване у 1805 році. Судячи із забудови, це могла бути німецька колонія. Але ніякої інформації про це ми не знайшли, як і взагалі про історію Негрового. І назва ж така… Фото Максима Назаренка.
Надєжда Айгенфельд
Село Ейгенфельд було засноване у 1927 році німецькими колоністами. Пізніше, поряд із німцями, в селі почали селитися кріпаки-втікачі із Наддніпрянщини. Ейгенфельд змінював власників росіяни, молдавани, знову росіяни. Із 1918 до 1940 року це була територія Румунії. А у 1946 році Ейгенфельд перейменували у Надєжду а усіх німців звідси депортували. Орієнтовно у 1879 році у Ейгенфельді […]
Сарата
Сарата заснована 1822 року пастором Іґнацом Ліндлом. 10 березня 1822 року І. Ліндль виїхав до нового місця проживання — Сарати. Слідом за ним приїхала і його паства. З листа одного з колоністів (від 27 травня 1822 року), опублікованого Г. Далтоном, відомо, що 1 квітня в Сарату прибуло 50 возів з переселенцями. До кінця 1822 року […]
Кам’янка. Мангейм
Кам’янка носить свою назву від 1945 року. Колись це поселення називалося Барабой, а у 1808 році сюди, із Бадена, Ельзаса, Рейніфанца та Пруссії, прийшли німецькі колоністи, які із дозволу імператора Олександра І, заснували колонію, яку назвали Мангейм. Станом на 1834 рік у німецькій колонії Мангейм було 299 жителів. У 1886 році у Мангеймі, центрі Мангеймської […]
Великодолинське. Грослібенталь
Спочатку це було татарське поселення Аккаджа. Після російської окупації, у 1791 році татари звідси були виселені, а може й самі пішли, а у 1802 році село заселили німецькі колоністи, запрошені на завойовані землі царським урядом. Тоді поселення отримало нову назву – Гросс-Лібенталь – велика долина кохання. У 19 столітті німецькі колоністи масово заселяли степові землі. […]
Рибальське. Кандель
Німецька колонія Кандель була заснована у 1802 році переселенцями із південних німецьких земель, напевне, із Баварії. Це були католики, тому у 1892 році вони збудували собі великий костьол, і освятили його на честь Святої Трійці. Збудували храм із вапняка (ракушняка) – традиційного матеріалу, для цієї місцевості. Підпорядкували його Тираспольській єпархії. Колонія Кандель була не маленькою. […]
Експедиція на Миколаївщину разом із Lexus. Німецька спадщина та інше
Колись я був у наукових експедиціях на Миколаївщині – з мого боку це були спостереження за змінами ландшафтів долини Південного Буга, під час заповнення водою Олександрівського водосховища. Тоді я вперше зрозумів, який це казковий регіон, і який потенціал у нього – аграрний, енергетичний, промисловий, природоохоронний і, що особливо важливо для мене нині, туристично-краєзнавчий. Маса старовинних, […]
Березівка. Школа, зведена німецькими колоністами.
Сотні раз проїжджали ми повз цю білу будівлю із башточкою, прямуючи на захід, у бік Львова. Як і ви, напевно.
Купріянівка. Німецька економія.
Село Купріянівка – одне із понад півсотні сіл Запорізької області, які заснували німецькі колоністи. Постало село у 1844 році і його назвали Крецерове – напевне якийсь Крейцер був засновником.
Гуляйполе. Махно та купа пам’яток.
Гуляйполе – місто в Запорізькій області, майже на кордоні із Донецькою.