Польща. Фромборк. Могила Коперника

Фромборк (пол. Frombork, нім. Frauenburg) – маленьке містечко на півночі Польщі, на березі Віслянської затоки Балтійського моря. Тут трохи більше двох тисяч мешканців – села часто бувають більшими. Але Фромборк – місто світового значення, адже саме тут було доведено, що не Сонце рухається навколо Землі, а зовсім навпаки. 31 рік, тут, у замку на Кафедральному пагорбі, працював Миколай Коперник – із 1510 по 1543 рр. Він тут навіть мав власну башту – це дядько-єпископ посприяв – Лукаш Ванценроде, з якої спостерігав за зоряним небом, а ще за неймовірним краєвидом Балтійського моря, Віслинської коси та рівнесенької низовини, на якій розташоване місто Фромборк. В цій башті він і написав свою легендарну працю «Про обертання небесних сфер».

Фромборк був заснований у 1278 році, коли, після спалення прусами катедри єпископів у Браневі, вирішено було тут, на пагорбі понад морем, збудувати нову катедру. З тих часів пагорб із величезним собором, оточеним високими мурами та баштами, називають Кафедральний пагорб  Wzgórze Katedralne. Будували катедру і місто зовсім не поляки, а німці. Про це свідчить навіть назва – слово Фромборк нічого не означає у польській мові, словом борк поляки найчастіше називали німецький бург – місто, а справжня назва міста звучала Фрауенбург – Місто Найсвятішої Пані (Богоматері). Із Фрауенбурга вийшов Фромборк – так вимовляти простіше. Отож і ми так будемо.

Нинішній Фромборк розташований в межах воєводства Вармія і Мазури, але в часи заснування, та і аж до 1772 року це була теократична держава – князівство Вармія, якою керував князь-єпископ. Вона ніколи не була абсолютно незалежною, як автономія або васал, почергово входила до Тевтонського ордену, Польщі та Пруссії. Лише у 1945 році Вармія, а з нею і Фромборк, стали територією Польщі.

Більшу частину своєї історії Фромборк складався із двох, незалежних одне від одного міст. Нижнє місто займалося землеробством та рибальством, верхнє було резиденцією біскупа (єпископа). Права міст теж були різними, і лише у 1926 році дві частини одного міста адміністративно об’єднали.

Середньовічна історія Фромборка була дуже буремною – важко знайти інше місто, яке скільки раз палили та руйнували, причому, палили переважно нижнє місто – верхнє – оточений потужними мурами замок-собор, часто просто не зачіпали. Місто руйнували поляки, коли біскуп приймав бік тевтонців, палили тевтонці – коли приймав бік поляків. А ще місто двічі руйнували шведи у 1626 та 1655 рр. та кілька раз пожежі. Але головна пам’ятка міста – катедра та замок, збереглися добре.

Офіційна назва собору у Фромборку – архікатедральна базиліка Успіння Пресвятої Богородиці та святого Андрія. Її будували 59 років (із 1329 по 1388 рр.). Це величезна будівля – її довжина 90 метрів – майже як футбольне поле. Базиліка має головний вівтар, 16 бічних та дві прибудовані каплиці.

У базиліці велика кількість поховань – це могили переважно вармійських єпископів та відомих каноніків. Серед них і могила Миколая Коперника. Цікаво, що могилу видатного вченого шукали століттями – його поховали у 1543 році, без зайвого розголосу – ну канонік, ну племінник єпископа – це вже пізніше він став відомим, і тоді почали шукати, де ж то він похований. Невідомим було не лише місце, а і місто. Шукачі мали три головних варіанти: Торунь, Ольштин та Фромборк. Експедиції із пошуків могили відбувалися у 1802, 1909, 1939 рр., а ще  могилу шукали німці – ті копали виключно у Фромборку, під вівтарем Святого Хреста, (ніби щось знали), але теж безуспішно.

У 2004 році почалися нові масштабні пошуки. Копали знову під вівтарем Святого Хреста, знайшли кілька могил різних епох, але могили Коперника серед них не було. Нарешті, у 2005 році польська експедиція, знайшла три труни і кілька скелетів. В одній із трун міг бути Коперник. Постала неймовірна задача – як довести чий кістяк у труні?

Варшавські криміналісти зробили реконструкцію обличчя за черепом і порівняли із збереженими портретами Коперника – схожість була, але хіба це доказ. Треба робити аналіз ДНК, для цього потрібен хтось із родичів, але які родичі були у католицького священика, який приймав безшлюбну обітницю – мати, батько, дядько (той самий єпископ, теж бездітний) – могили їх невідомі. І тут допомогу запропонували шведи, які повідомили, що під час руйнування і грабунку Фромборку у 1655 році, поцупили із базиліки чимало книг, які нині зберігаються в уппсальській університетській бібліотеці. Однією із цих книг виявилася улюблена книга Коперника – праця астронома Йоганна Штеффлера «Calendarium Romanum Magnum», надрукована у 1518 році. У книзі знайшли 8 волосків, днк яких співпало із днк останків у труні. Поррівняльний аналіз днк проводили аж два роки. Це якась фантастика!

Могили у базиліці

19 лютого 2010 року почалася церемонія повторного поховання Коперника. Саркофаг із його останками почергово виставляли у соборах Торуня, Ольштина, Лідзбарка, Доброго Мяста, Бранєво та інших міст. Нарешті, аж 22 травня великий учений був знову похований у Фромборку. Зараз у базиліці стоїть надгробний камінь, а у підлозі є скляний квадрат, через який видно труну із останками Коперника.

У замку Фромборка, яким вважається резиденція єпископів, три брами, три надбрамні та сім оборонних башт. Найбільшою є восьмигранна башта Родзійовського, із надбудованою дзвіницею. Нині у башті музей та діючий маятник Фуко (неймовірна штука), а зверху влаштовано прекрасний оглядовий майданчик. Крім того у замку є палац єпископа, новий вікаріат та інші будівлі. Комплекс цікавенний.

Надгробок на могилі Коперника

Музей Коперника займає колишній єпископський палац і розташований на пагорбі за замковими стінами. Нижче, у місті є немало пам’яток, зокрема готичний костьол святого Миколая, зведений у 14 столітті, неготичний костьол святого Войцеха (1857-1861 рр.), годинникова башта, збудована на залишках оборонної башти 14 століття, музей медицини в будівлі старого шпиталю 15 ст. (перебудовувався у 17 та 18 ст.). Є що подивитися, і зважаючи на реставраційні роботи у базиліці, які не дозволили мені нормально оглянути цю неймовірну споруду – я обов’язково приїду сюди ще, і не раз. І вам дуже рекомендую. Місце неймовірне.

Текст та фото Романа Маленкова.

54.354022, 19.679708 Дивитись на мапі Google Maps