Крайнє Чорне Krajné Čierno – лемківське село, розташоване за 5 км від польського кордону, на північному сході Словаччини, у Пряшівському краї. Тут 70 мешканців, з яких 82% православні, та 18% – греко-католики, хоча 57% називають себе словаками, 40% – русинами, і лише 2% – українцями. Русинізація місцевих лемків – українського етносу, відбувалася під значним впливом Росії, ще із середини 19 століття. Я маю на увазі лемків всієї Словаччини, а не виключно Крайнього Чорного.
Село було засноване між 1573 та 1598 рр., так стверджують дослідники, але у письмових документах воно вперше зустрічається під 1618 р. Назва села постійно змінювалася , але постійно воно було Чорне, і відносно невелике.
Наприкінці 18 століття тут звели церкву Василя Великого – типовий лемківський храм. В одну лінію поставили три зруби, які накрили гонтом, і обшили гонтом із боків. Лише найвища перша баня отримала стіни обшиті шалівкою. Подібні лемківські храми називали церквою-кораблем, адже бані з хрестами нагадували щогли.
В інтер’єрі церкву прикрашає бароковий іконостас із поліхромною різьбою, та іконами, виконаними ще у 18 ст.
Біля церкви зберігся старовинний зрубний лемківський будинок.
Текст та фото Романа Маленкова
