Село Вознесенське було засноване, як хутір Попівка, у 1720 році. Зрозуміло, що заснував його піп із своєю родиною. Хутір перетворився у невелике село, але до скасування кріпацтва воно майже не розвивалося і не розросталося. Власниками Попівки тоді були Катериничі – досить відомий рід. Після скасування панщини ситуація змінилася – село почало розростатися, Катериничі поділили його на дві економії і продали одну поміщику Стариковському, а іншу здали в оренду Борису Наумовичу Гольфонду. Ці поміщики й орендатори володіли Попівкою до 1917 року.
Вознесенська церква
Колишня земська лікарня
Руїни земської школи, 1914 р.
Парафіяльна школа була зруйнована селянами близько 10-15 років тому
На початку 20 століття у Попівці звели комплекс сільського центру, із земською школою, парафіяльною школою, та земською лікарнею. Будівлі земської лікарні збереглися (нині у них корпуси медичної амбулаторії та бібліотека), двоповерхова модернова земська школа після пожежі має лише стіни, а от зведену у стилі українського модерну, дерев’яну парафіяльну школу селяни розібрали років десять тому. На будматеріали… Варварство.
В радянський період і до 2016 року село називалося Жовтневим. Історичну назву Попівка мешканці повертати не схотіли, тому назвали село назвою головної його окраси Вознесенської церкви. Звели її у 1808 році на замовлення тодішнього місцевого поміщика (ще одного), нащадка козацького полковника – Федора Григоровича Іваненка. Замовник не пошкодував коштів на оздоблення церкви. Класичні форми, цегляний декор, колони, бічні декоративні бані та вхід, виконаний у вигляді напівротонди, ставлять цей храм в один ряд з найгарнішими мурованими храмами Київщини.
Текст та фото Романа Маленкова
Далі інформація та фото від Івана Бикова:
Вознесіння Господнього церква у селі Вознесенське Згурівської громади ( Київщина). Збудована у 1808 році коштом місцевого поміщика, секунд-майора Федора Григоровича Іваненка. Він походив із козацького старшинського роду Іваненків. Церква – яскравий представник архітектури класицизму. Храм хрещатий у плані, 4-стовпний, має центричну композицію. Однобанний, увінчаний барабаном зі півсферичним куполом. Входи прикрашені 3-кутними фронтонами. По кутах храму розташовані 4 невеликих бані. Поряд з храмом буда мурована дзвіниця, але її знищили у радянський час. Подібні храми збереглися у селі Гостролуччя ( Баришівщина) та Мостищі ( Козелецька громада). Лише у 2010 році пам’ятка оримала перший охоронний статус, як щойновиявлений об’єкт культурної спадщини.
Закинута будівля земської школи у селі Вознесенське Згурівської громади ( Київщина). Збудована у 1914 році. Будівля досить цікава – двоповерхова, монументальна, вирішена в стилі модерн. Чоловий фасад симетричний, має три ризаліти – центральний та два бічні, кожен з яких завершується фронтоном. Стіни чолового фасаду першого поверху рустовані. Дата будівництва викладена цеглою на фронтоні. Шкода, що така будівля стоїть в руїні.
