Підгірці

Його бачили всі, або майже всі мешканці колишнього СРСР. Хоча, можливо, і не здогадувались, що він розташований в Україні. У фільмі "Д'Артаньян і три мушкетери" його зробили Лувром. Саме тут проходили різні частини "Марлезонського балету" і саме сюди Д'Артаньян діставив підвіски від герцога Бекінгема. Фільм став справжнім блокбастером. Десятки (а можливо і сотні) мільйонів глядачів співпереживали героям фільму і були впевнені, що це середньовічна Франція. І лише одиниці знали, що "кіношний" Лувр насправді є туберкульозною лікарнею-санаторієм у галицькому селі Підгірці... Парадокс... Таке можливо було лише в тій дивній країні...

Підгорецький замок

Замок у Підгірцях

Замок у розрізіПлан замкуЗараз Підгорецький замок знаходиться в далеко не кращому стані. Для відвідувачів його закрито - реконструкція. За словами місцевих жителів реконструкція триває вже дуже довго, але замок все руйнується й руйнується. Ніби-то і гроші держава виділила, але до замку вони ніяк не можуть дійти. Декотрі із замкових споруд перебувають в гостро аварійному стані: майже нічого не залишилось від північного оборонного муру (першого рубежу оборони), напівзруйновані зовнішні збіжні сходи, сторожова вежа північного бастіону скоро стане схожою на Пізанську башту, крізь каміння, що облицьовує оборонні рови, вже ростуть дерева, які прискорюють руйнацію. В гіршому стані ніж зараз Підгорецький замок був мабуть лише після взяття його козаками Хмельницького та після пожежі 1956 року. Місцеві жителі розказують, що пожежа виникла через недбальство й тривала кілька тижнів. За цей час вигоріли повністю всі "нутрощі" замку: розкішні паркетні настили, фрески, внутрішнє оздоблення залів.

Підгорецький замок

Схема замку та паркуАле не зважаючи на занепад палацово-замковий комплекс у Підгірцях захоплює своєю красою та величчю, які поки що "камуфлюють" усі негаразди і ніби-то переносять відвідувачів у буремне XVII століття, коли відомі архітектори Андре дель Аква та Гійом де Боплан, на замовлення тодішнього коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, створили цей архітектурний шедевр. Сталося це протягом 1635 - 1640 років.

Усі дивуються величезним дачам-віллам сучасних олігархів. Але мабуть така вілла, яку збудував собі Конецпольський, їм і не снилася. Колись над брамою Підгорецького замку висів напис: "Вінець ратних трудів - перемога, перемога - тріумф, тріумф - відпочинок". Ця латиномовна табличка лишній раз засвідчувала про відпочинковий статус замку.

Підгорецький замок було збудовано на одному з відрогів Подільської височини, до якого з північного боку прилягає низька заболочена рівнинна ділянка Малого Полісся. Замок був виконаний як зразок поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями і свого часу вважався одним з кращих палацово-замкових комплексів Європи. Він має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На кутах розташовані п'ятикутні бастіони. Для будівництва використали каміння і цеглу.

Підгорецький замок Підгорецький замок

Майже сучасний вигляд (я не маю на увазі сучасні руйнування та занепад) палац здобув у першій половині XVIII століття, коли між триповерховими павільйонами та вежою на двоповерховій споруді палацу збудували додаткові приміщення. Саме тоді палац вкрили однорідним дахом. Головну замкову браму у XVIII ст. охороняли гармати равеліна, який на жаль не зберігся.

Дещо спотворили внутрішні просторі зали палацу радянські будівничі, що переобладнували його на туберкульозну лікарню. Значну частину залів вони розділили перегородками на окремі лікарняні палати. Але сталося це вже в 60-х роках ХХ століття, а до приходу в Галичину радянської влади замок поперемінно належав відомим польським родинам: Конецпольським, Собеським, Потоцьким, Жевуським, Сангушкам. Всі вони так чи інакше вплинули на його розвиток та історію, особоливо відомий польський магнат Вацлав Жевуський, який володів Підгорецьким замком з 1720 року і перетворив його на величезний розкішний музей. Саме Вацлав збудував неподалік від палацу заїжджий двір, який повністю зберігся до наших днів.

Підгорецький замок

Палац вражав багатством оздоблення та пишністю залів. В ньому часто відбувались помпезні прийоми, урочистості та військові паради нічим не гірші, ніж в "кіношному" Луврі. Не раз у Підгорецькому замку бували європейські монархи: польські королі Владислав IV та Ян ІІІ Собеський, австрійський цісар Франц-Йозеф І, німецький кайзер Вільгельм.

Але все це залишилось у минулому...

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)

Підгорецький замок. Вигляд із космосу

Починаючи з 1787 року, коли власником Підгірців став Северин Жевуський, замок потихеньку руйнувався і занепадав. Останнім власником замку, до 1939 року, був князь Сангушко, який утримував в ньому приватний музей. З приходом радянської влади у Галичину у 1940 році в Підгорецькому замку було створено державний музей, збірки якого під час окупації пограбували фашисти. У повоєнний час роботу музея відновили, але незабаром знову закрили. Замок передали Міністерству охорони здоров'я, після чого в ньому створили туберкульозну лікарню.

Заїзджий двір

Заїзджий двір

Зараз у Підгорецькому замку не залишилось практично нічого від його давніх багатств. Що зруйнувалось, що вкрали, а що згоріло у пожежі 1956 року. Хоча кажуть, що більша частина творів мистецтва, що були у палаці, зберігається в фондах Львівської картинної галереї й можливо повернеться у Підгірці після того, як замок відреставрують та перетворять на "супермузей". Але сучасна влада щось не дуже поспішає із таким перетворенням. Ось і стоїть один з найгарніших палацово-замкових комплексів України зачинений для відвідувачів та потихеньку продовжує руйнуватись.

Складовими частинами архітектурного ансамблю Підгорецького замку є заїжджий двір (XVIII ст.), костьол (XVIII ст.) та парк.

Заїзджий двір Воздвиженський костьол

Заїзджий двір та Воздвиженський костьол

Одноповерховий бароковий заїжджий двір було збудовано для панської прислуги, але одночасно він виконував функції постоялого двору з готелем та корчмами. В наш час це одна із небагатьох споруд такого типу, що збереглися в Україні.

Навпроти замкової брами (на віддалі 300 метрів від неї) у 1788 році на кошти Вацлава Жевуського за проектом архітектора Романуса було споруджено костьол Воздвиження. Ця споруда у стилі бароко підкреслює величність палацового комплексу. Хоча, у автора цих рядків відразу склалося хибне враження про розміри костьолу - мені він здався значно меншим, ніж є насправді. А насправді це об'ємна, перевантажена скульптурними оздобами ротонда з внутрішнім діаметром 12 метрів та висотою близько 30 метрів. Портик головного фасаду костьолу має чотирнадцять колон. Він увінчаний вісьмома виконаними з білого каменю скульптурними фігурами святих (автори скульптур С.Фесінгер та Леблас).

Старовинний цвинтар

Старовинний цвинтар

Старовинний цвинтар

Парк, який оточує замок з усіх боків, належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення і є найстарішим в Україні. Його було закладено в XVII столітті. Побудували парк у "італійському" стилі, і він був справжнім шедевром паркової архітектури.

У свій час Підгорецький парк справляв захоплююче враження на відвідувачів. Зараз цей чи не єдиний "італійський" парк в Україні, як і замок, перебуває у занепаді і більше схожий на похмурий чудернацький ліс, що з успіхом міг би виконувати роль декорації для містичної кінокартини (на зразок "Сонної лощини" із Джоні Деппом).

Благовіщенська церква

Благовіщенська церква Василіанського монастиря

Окрім комплексу замку, у Підгірцях заслуговує на увагу Василіанський монастир, що заховася у густому лісі ліворуч від дороги Золочів-Підгірці; розташоване поряд із ним городище літописного міста Пліснеськ (VII-ХІІІ ст.), яке зруйнували татаро-монголи; а також старовинне кладовище поряд із купою попелу, що залишилась на місці пам'ятки дерев'яної архітектури - Михайлівської церкви (XVIII ст. - 2005 рік).

Підгірці

Підгірці. Нова церква

Повна назва Василіанського монастиря (до речі, на Львівщині що не монастир - то Василіанський) - Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого. Збудували його у 1706-1750 рр. на місці давньоруського монастриря, зруйнованого у 1241 році татаро-монголами. Монастир розташований на значній за площею території в глибокій затишній улоговині, що поросла густим лісом (ніколи сам не знайшов би), і складається з трьох частин: церкви, будинку келій та дзвіниці. Для істориків значну цінність складає "Літопис Підгорецького монастиря", що вівся з 1662 до 1699 рр., а для туристів більш цікавим елементом монастиря мабуть є старовинний сонячний годинник, розміщений на південному фасаді церкви. Монастир в радянські часи був філіалом туберкульозної лікарні, лише у 1991 році його було передано монахам-василіанам, які за короткий термін повністю відновили святиню. Зараз до монастиря прямують тисячі вірян.

Замок на пагорбі

Підгірці. Замок на пагорбі

Ми були у Підгірцях всього якихось годин п'ять-шість, але вражень набрались надовго. І розповідати про це село можна теж дуже довго: і про цвинтар на горі з порослими мохом старезними кам'яними хрестами, і про товстелезну чотирьохсотлітню липу, і про старовинну броварню, і про нову церкву під горою, і про ландшафти навколо села. Та і про замковий комплекс можна розповідати й розповідати, але краще хоча б один раз побувати у цьому галицькому селі і побачити все на власні очі.

Фото і текст Романа Маленкова

Дивіться ще: Підгірці на малюнку Наполеона Орди

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)