Околиці Мостиськів не менш цікавіші за середмістя. Це і Рудники з красивим палацом, і Завада з дерев’яною церквою, і Закостелля з костелом, і, нарешті, цвинтар з чотирма каплицями.
Почнемо з найвіддаленішого передмістя, Рудників, яке знаходиться на півночі Мостиськів. Сюди дуже близько від залізничної станції “Мостиська-1”. Перша згадка про Рудники відноситься до 1593 року. Тоді це було самостійне село з назвою Рудники Ляцькі. На початку ХІХ століття Рудниками заволодів шляхтич Антоній Страхоцький (1776-1850 рр.). У 1825 році за допомогою архітектора Ф.Баумана Страхоцький розпочав будівництво палацу.
Палац у романтичному стилі своєю баштою-ротондою нагадував оборонний замок і містив елементи готики на західному фасаді. По смерті Антонія Страхоцького маєток перейшов до графа Борковського, згодом – до графа Холонєвського. Перед Першою світовою війною Рудниками володів Ланцютський банк. Під час війни резиденція постраждала, але була відбудована. Після Другою світової в палац переїхала школа, яка знаходиться тут і понині.
Готичний фасад:
Інтер’єр школи-палацу:
Господарські споруди:
Шпіхлер маєтку з контрфорсами:
Стара капличка при дорозі:
Дерев’яний Народний дім в Рудниках:
Трохи ближче до центру знаходиться передмістя Завада. Досить не просто буде відшукати серед приватною забудови стару дерев’яну церкву Вознесіння Господнього. Всупереч канонам, храм знаходиться не на узвишші, а навпаки, до нього прийдеться спускатися у долину річки. Перша церква на цьому місці була вже у 1600 році. Вона згадується у документів Яна Щесного Гербурта, власника замків у Добромилі і Кудринцях. У 1669 році парафія отримала ерекційний акт від польського короля Яна Казимира. Її права також були підтверджені королем Михайлом у 1671 році та воєводою волинським і старостою мостиським Яном Яблоновським у 1696 році.
Сьогоднішня Вознесенська церква була збудована у 1722 році. Свідченням того є добре збережений надпис на наличнику західних дверей. Храм тризрубний, одноверхий. Наву покриває чотирьохсхилий наметовий дах, увінчаний восьмигранним ліхтариком з маківкою. Церкву радянська влада закрила у середині 50-х років минулого століття. Храм повернули віруючим у 1989 році.
Нова церква в Заваді:
Перенесемося в протилежний бік Мостиськів – у південне передмістя Закостелля. Сюди від центру дістатися простіше: досить часто з автовокзалу через Закостелля ходять автобуси у Самбірському напрямку. Сьогодні Закостелля – частина Мостиськів, а в старі часи це було окреме село з назвою Стрілецьке. У 1397 році поселення вже існувало, адже відомо, що на той час в Стрілецькому вже існувала римо-католицька парафія. Перший костел спалили козаки Богдана Хмельницького під час Визвольної війни. Після війни його відбудували, але протокол візитації 1722 року свідчить про те, що на той час храм був в убогому стані, була навіть відсутня підлога.
Новий храм почали будувати у 1898 році зусиллями мостиського препозита Альфреда Бялогловського та професора теології Івана Лабуди, уродженця Мостиськів. У вересні 1900 року новозбудований храм освятив Перемишльський єпископ Йосип Пельчар. Тоді ж було споруджено головний бароковий вівтар Св. Архангела Михаїла. У 1907 році в костелі встановили бічний неоготичний вівтар Пресвятого Серця Господа Ісуса (сьогодні знаходиться в костелі в Крукеничах).
Під час бойових дій Першої світової костел зазнав ушкоджень. Після її закінчення у 20-х роках ХХ століття храм передали сестрам-юзефіткам. Вони заклали в Закостеллі монастир і відкрили виховний заклад для дітей. Монастир разом з храмом закрито совітами у 1948 році і повернуто віруючим у 1989 році.
На виїзді з Мостиськів у бік Львова знаходиться старе польське кладовище. Цвинтар примітний, передусім, тим, що тут знаходяться 4 каплички-склепи. Одна з них, споруджена у 1883 році сьогодні використовується місцевими римо-католиками для богослужінь.
Друга каплиця:
Третя каплиця:
Четверта каплиця:
Деякі поховання:
Текст та фото Андрія Бондаренка (Джихад Джаббаров) andy_babubudu