Кенаса – це молитовний будинок караїмів, як його ще називають караїмська синагога. Але самі караїми його називають “кенаса” чи “бет гаккенесет”, що означає будинок зборів. За плануванням та обстановкою кенаси близькі до синагог іудеїв-равіністів. Всі караїмські кенаси мають орієнтацію з півночі на південь.
Караїмська громада Києва в 1896 році нараховувала трохи більше 2000 осіб. Для купівлі земельної ділянки під будівництво кенаси та житлового будинку, доходи від якого могли б йти на благодійні потреби караїмської громади, Коген виділив 35 тис. рублів. Караїмська кенаса в Киеві знаходиться за адресою: вул. Ярославів вал, 7; зовсім поруч від Золотих воріт.
Так виглядала Кенаса в 1900-1910 рр.
Кенаса була побудована з ініціативи табачного магната Соломона Когена та з благословення київського газзана Йосипа Султанського. В Киеві на той час було близько 2500 караїмів. Кенасу будували з 1898-1902 рр. відомий метр архітектури Владислав Городецький та відомий скульптор Еліо Саля (“Будинок з химерами”, Миколаївський костьол у Києві, ймовірно костьол Воздвиження Святого Хреста у Фастові).
Після встановлення радянської влади кенасу закрили. Діяльність громади було припинено. З 1926 року в приміщенні кенаси діє політична установа. Деякий час в караїмській святині перебував Ансамбль народної пісні та танцю УССР. Пізніше тут діяв ляльковий театр, а по закінченні Другої світової війни в будинку розмістився республіканський Будинок Актора.
Кенасі було завдано непоправної шкоди. Сьогодні храму не вистачає сферичного купола, який помітно на старих фото та кресленні Городецького. Також будівля втратила деякі арабскі написи та вхідні малі двері у вигляді гратів.
У 70-ті роки до кенаси було прибудовано невелике приміщення, через яке легко можна пройти в будівлю. На сьогоднішній час кенаса використовується не за призначенням. Разом із Будинком Актора її займає Спілка театральних діячів України. За останнім переписом у Києві всього 100 караїмів.
Текст та фото (крім старих) Маленкова Ростислава
