Гостролуччя розташоване за 10 км на північ від Баришівки. На півдні воно переходить у село Селище. В центрі Гостролуччя стоїть розкішний храм, зведений у стилі ампір – церква святого Миколая. Його збудували у 1832 році на кошти місцевих поміщиків Карла та Катерини Лаузбергів. Мурована церква має один головний купол та чотири додаткові декоративні. Довгою галереєю до церкви приєднана дзвіниця, завершена високим шпилем. Вона ніби відгороджується від оточуючого середовища (підсилює таке враження старовинна кам’яна огорожа) та хизується своїм шляхетським походженням. Донатори храму Лаузберги не пошкодували коштів і запросили досвідчених і освічених будівничих. Освячував церкву у 1836 році єпископ Полтавський та Переяславський Гедеон.
Миколаївська церква. Фото 2024 року
Миколаївська церква у 2020 році
Миколаївська церква у 2015 році
Миколаївська церква у 2007 році
Є у Гостролуччі ще один старовинний храм, і можливо значно більш цінний для України, ніж Миколаївський – Троїцька церква. Її збудував на місці старої дерев’яної у 1784-1787 році колишній Переяславський козацький полковник, голова Київської Палати Громадського Суду, Григорій Іванович Іваненко. Церква синтезувала два стиля – українське бароко та ранній класицизм. Окремо біля церкви була зведена дзвіниця. Якою достеменно була форма храму – нинішні дослідники сказати не можуть, адже його зображень, до спотворення в радянські часи, не збереглося. Хоча збереглися досить детальні його описи станом на 1827 рік, виконані священиком Антонієм Соколовським.
Фундатор храму був цікавою особистістю. Народився приблизно у 1719-1720 році, від військового канцеляриста дослужився до козацького полковника та бригадира, приймав участь у багатьох військових кампаніях, а походив із монаршого роду Молдови – його прапрапрапрадідом був Іоня (Іван) Воде Лютий – звідти і прізвище Іваненко.
Фото 2024 року
Троїцька церква
Вже у 19 столітті, після будівництва великої Миколаївської церкви, Троїцька у селі вийшла на другий план і потроху почала приходити у занепад. Ну а в радянські часи його перетворили спочатку перетворили на магазин, а потім на Гостролуцьке споживче товариство. Було зруйновано дзвіницю, протягом 1957-1970 років до висоти 3,7 м розібрали товстелезні стіни. За словами місцевих мешканців у 90-ті роки його взяв в оренду якийсь ділок. Що він планував зробити із храмом – ми точно не знаємо, але він зняв дах, зірвав підлогу і десь зник. Отак і стоїть унікальна пам’ятка українського бароко у руїні.
Висота бабинця, який зберіг склепіння, 7 метрів. Зберігся деякий декор над вікнами і дверима. На думку фахівців його ще можна відновити, але це потребує неабияких коштів і бажання місцевої громади, а нині це Баришівська селищна громада. Але поки (станом на грудень 2023 року) храм навіть не взяли на баланс. В Троїцькій церкві облаштували польовий храм (намет) ПЦУ, щоб включити її у релігійне життя.
Детальнішу статтю про Троїцьку церкву читайте на нашому сайті.
Крім Миколаївської церкви у Гостролуччі збереглася будівля земської школи (ХІХ ст.) в якій і нині діє школа.
Текст та фото Романа Маленкова