Церква Різдва Богородиці є окрасою комплексу Дальніх печер. Разом із прилеглими будівлями, зокрема шедевральною дзвіницею збудованою Степаном Ковніром, вона могла б бути окремим монастирем, й повірте, цей монастирський комплекс не загубився б, серед інших монастирів Києва і України. І знову ж, як і у випадку із більшісту храмів Києво-Печерської лаври, будівництво цього витвору українського бароко, пов’язане із періодом правління гетьмана Івана Мазепи – в той період було збудовано, перебудовано, або відреставровано майже все те коштовне намисто лаврських храмів, яке нині є гордістю України. Але нині у тих храмах, завдяки “старшому брату”, співають анафему гетьману Мазепі.
Фото кінця 2017 року
Церкву Різдва Богородиці збудували у 1696 році на кошти білоцерківського, чигиринського та київського полковника Костянтина Мокієвського – двоюрідного брата Івана Мазепи. Мокієвський вихідцем із білоцерківської шляхти. Його знали як найкращого козацького полководця, того часу, який приймав участь у всіх козацьких військових кампаніях і завжди виходив переможцем. Його називали руським Гектором (так його охрестив Пилип Орлик). Крім військових звитяг він був відомий своїм меценатством. У Києво-Печерській лаврі він збудував три церкви – Феодосіївську, Вознесенську та Різдва Богородиці.
Більшість храмів Гетьманщини в кінці 17 століття зводились у стилі козацького бароко, яке пізніше трансформувалося у відомий стиль бароко українського. За основу бралися традиційні форми козацьких дерев’яних храмів, які переносилися на храми муровані значно більших розмірів. Церква Різдва Богородиці була збудована трикамерною, триверхою, й на мою особисту думку, вона могла бути схожа, наприклад на Покровський храм у Кожанці. У 1767 році до її кутів додали чотири додаткових прибудови із декоративними банями – це значно збагатило силует храму й додало йому завершеного вигляду. Семибанним ми його бачимо і нині.
У 1784 році було виготовлено дерев’яний іконостас, який мав срібні позолочені Царські врата. Цей шедевр, виготовлений майстром на прізвище Чижевський, експонується у видатному лондонському будинку Сомерсет-хаус, у Гілбертівському зібранні ювелірних виробів.
За понад трьохсотрічну історію живопис в храмі неодноразово поновлювався. Первісні барокові розписи не збереглися – можливо їх просто замалювали в період катерининських гонінь на національні культтури імперії. У 1817 році храм було розписано київським художником Іваном Квятковським. Розписи дуже постраждали в період другої світової війни й були зановово переписані після реставрації 1966-1970 рр.
Нині церква Різдва Богородиці є справжньою перлиною українського бароко. Без її семи бань важко уявити силует Нижньої лаври. Храм перебуває у відмінному стані й заворожує паломників та туристів своєю красою.
Текст та фото Романа Маленкова (крім фото інтер’єрів)
Автор двох останніх фото Jennifer Boyer, джерело Вікіпедія
