Місто Вишгород дуже старовинне – дехто з істориків називає це місто сучасником Київа. За легендою на місці сучасного Вишгорода поселився брат Кия – Хорив. Поселення називалося Хоривицею. Перша письмова згадка про Вишгород датується 946 роком. Довгий час це було улюблене місце відпочинку київських князів. Зараз Вишгород – місто енергетиків. Тут розташовано Київську ГЕС. Кількість населення міста – 23 тисячі чоловік.
Церква Бориса і Гліба. Фото Романа Маленкова
Церква Бориса та Гліба збудована на місці легендарної однойменної церкви зведеної князями Святославом Ярославовичем та його сином Олегом в 1075 – 1112 роках та зруйнованої татарами у 1240. Сучасну церкву збудували у 1846 році. Це пам’ятка архітектури місцевого значення.
А ось що пише путівник: Дванадцять маршрутів Київщиною. – К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
“З Ірпеня шлях лежить до Вишгорода, міста, історія якого може послужити (і вже послужила) темою для багатьох книг та дисертацій. Назву місто отримало за своє розташування – на високому пагорбі над Дніпром. Вперше згадується під 946 роком. Вважається, що у Вишгороді побудували перший православний храм. У часи Київської Русі місто було важливим ремісницьким, торговим, військовим та релігійним центром. З Вишгородом пов’язані імена багатьох визначних осіб Х – ХІІІ століть: княгині Ольги, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Юрія Долгорукого, Нестора Літописця тощо. Саме тут були поховані одні з найперших східнослов’янських святих Борис та Гліб (канонізовані у 1072 році, пізніше останки перевезені під Смоленськ), 1054 року в цьому місті помер Ярослав Мудрий. У 1240 році Вишгород був спустошений монголо-татарами, після чого вже не зміг повернути минуле значення.
Нині Вишгород – райцентр з населенням 23 тис. чол. 1995 року був створений Вишгородський історико-культурний заповідник (вул. Шкільна, 58), який охоплює частину гори, що височіє над Київським водосховищем. Тут збереглися залишки укріплень давньоруського міста площею 9 га (дитинець, рови, вали). Ідентифікувати гору легко за хрестами та банями мурованої церкви Святих Бориса та Гліба, які дуже добре проглядаються за кілька кілометрів. Споруда зведена у 1846 році на середньовічному фундаменті: храм з такою назвою вперше на цьому місці побудували ще у ХІ столітті. Під час Великої Вітчизняної війни церква зазнала значних пошкоджень, але у 90-х роках ХХ століття її відновили (хоча на стінах залишились сліди від куль та снарядів). На околицях міста розташовані численні археологічні пам’ятки від епохи палеоліту до середньовіччя. Археологічні експедиції виявили тут найбільший гончарний цех часів Київської Русі.”
Нова церква
