Блог

Про Вінницю. Частина друга. Автомотовелофототелерадіомузей

Старі фотографії на стіл розклади, Дитячі історії смішні розкажи, І справжнім друзям, не забудь, подзвони, Бо добре чи зле, з тобою завжди вони. Про Вінницю.Частина перша. Пирогов і всі, всі, всі Дуже повільно, але впевненно, продовжую писати анонсовані пости  про анонсовані міста. А тут ще постійно додаються нові фотки… Але сьогодні так склалися зорі, що […]

Читать дальше

Орбіта

Неспроста, неспроста… как нас дома ни грей, не хватает всегда новых встреч нам и новых друзей, Будто с нами беда,Будто с ними теплей… Міста прокидаються після зимової сплячки, сніги тануть оголяючи брудну суть міста. Сміття і пісок підняті вітром вбиваються в горло й запорошуючи очі. Потрібно щось робити. По 200 грн з хребта на їжу. Беремо […]

Читать дальше

Про Запоріжжя. Частина третя. Контраст

Нам є чим пишатись, Запоріжжю респект — У нас самий довгий у Європі проспект. Будівництво сторіччя — Запорізька гребля, Коли підкорилась людям дніпровська хвиля. Куба острів волі — хто це сказав? Мабуть, той, хто на Хортиці ніколи не бував. Але головне — наші люди, які знають одне: Ми такі, як і ви, ми такі, які […]

Читать дальше

Сковородинівські місця. Бабаї — там писались «Байки Харківські»….

Село Бабаї розташовується на південній околиці Харкова на березі річки Уди. В самому центрі села стоїть садиба родини Щербініних. Цій садибі  вже більше 200 років. Зберігся напівзруйнований одноповерховий садибний будинок, поруч з яким раніше був сад із ставками. У 18 ст. садиба належала Бабаєвському священику Якову Правицькому,  товаришу філософа Григорія Сковороди . Під час мандрів […]

Читать дальше

Річка Вовча.

Річка Вовча протікає в Вовчанському  районі Харківській області. Це ліва притока Сіверського Дінця. На річці розташоване місто Вовчанськ. Річка бере початок на території  Бєлгородської області в Росії. В межах Харківської області річка тече зі сходу на захід і впадає в річку Сіверський Донець західніше міста Вовчанськ.  Правий берег ріки досить крутий та розчленований короткими балками […]

Читать дальше

Верхня Писарівка. Садиба Колокольцова.

Село Верхня Писарівка розташоване на лівому березі ріки Сіверський Донець, у Вовчанському районі Харківської області. Верхня Писарівка (колишня назва Графське) належало старовинному дворянському роду Пассек. У другій половині XIX століття село і садиба перейшли у власність до Василя Яковича Колокольцова. Колокольцов народився у 1867 році, був спадковим дворянином, робив кар’єру по цивільному відомству, поступив на навчання  в […]

Читать дальше

Малижине. Садиба Павлових.

Село Малижине розташоване в Золочівському районі Харківської області. Через село протікає річка Мерла. В межах села річку перегородили греблею в результаті утворився ставок. Рельєф місцевості дуже «порізаний» балками. В такому чудовому місці розташовується маєток Павлових. Павлови купили на початку 19 століття село Малижине у дворян Лесницьких. В 1820-ті роки побудували дерев’яний одноповерховий будинок з шестиколонним […]

Читать дальше

Великий Бурлук. Садиба Донець-Захаржевських.

Великий Бурлук — районний центр Харківської області. Місто розташоване за 110 км на північний схід від Харкова, в долині річки Бурлук. Зараз місто широко відоме за рахунок виробництва сирів «Бурлука», але розповідь буде про маловідому садибу Донець-Захаржевських. Місто було засновоне  в середині 17 століття для захисту південних кордонів Російської імперії від нападу татар. З середини […]

Читать дальше

Василівка. Садиба Бекарюкових.

До революції 1917 року в Україні була величезна кількість садиб та маєтків. Але після революції, в період громадянської війни та за часів радянської влади величезна кількість маєтків була поруйновано, розграбовано та знищено. Ця розповідь про садибу Бекарюкових в селі Василівка.   Село Василівка розташоване у Вовчанському районі Харківської області на берегах річки Плотва. За 10 […]

Читать дальше

Село Введенка. Введенська церква –одна з найстаріших дерев’яних церков Слобожанщини.

Землі Слобідської України почали активно заселятись з середини 17 століття. Це були переселенці з центральної частини Правобережжя та Поділля.  Саме в середині 17 століття в селищі Ввденка, нинішнього Чугуївського району Харківської області, постала дерев’яна церква. Церкву побудували на рівнинній місцевості недалеко від ріки Уди – притоки Сіверського Донця. Перша церква постала в 1654-1655 роках. Але […]

Читать дальше

Про Хортицю. Частина друга. Січ

Не чекали? А я повернувся. Я ж Обіцяв, як мінімум завершити розповіді. Сьогодні, я , правда, без Оленки. В неї завали перед «Арсеналом». Тому помилок в тексті буде багато) Гей, там на горі Січ і де, Гей, малиновий стяг несе, Гей, малиновий, наше славне товариство Гей, машерує – раз, два, три! Про Хортицю. Частина перша. […]

Читать дальше

Город Чортков Тернопольской области. Достопримечательности. Фото

Город Чортков меня очень заинтересовал, поэтому мы решили включить его в наш маршрут по Западной Украине.  Название города совсем не связано с нечистой силой, хотя что-то невидимое, казалось, сопровождало нас всё пребывание. При въезде и выезде, навигатор показывал такие дороги, что ехать было невозможно. Все-таки как-никак, потратив время, мы попали в Чортков. По дороге нам встретилась […]

Читать дальше

Долина ірисів квітне в Херсонських горах

Локація «Херсонські гори» не так ще відома Україні…  Хоча, саме тут багато віків на перехресті народів, епох, історій та культур степовий вітер змішує в Південний коктейль аромати моря та Великого степу, двох річок та лиману. Тисячі років на цій землі жили люди, займалися торгівлею, рибалкою, будівництвом кораблів, видобували сіль, вирощували зерно та виноград, кохали та народжували дітей. Тисячі років тут […]

Читать дальше

Сортирний музей

Хочу бути білим, щоб по мені завжди текла вода, а на колінах сідали дівчата. Негр в пустелі. Всі знають, що гумор буває сортирний. Наприклад, мультики про Бівіса та Батхеда, або деякі мої дописи. Проте мало кому відомо, що сортирним буває не тільки гумор, а-й наприклад музей. Мої домашні думали, що це такий сортирний гумор, коли […]

Читать дальше

Очікуючи потяга в Івано-Франківську

Ми виїхали із Карпат, маючи бажання туди повернутися. Дехто з нас мав квитки на поїзд № 143, що відходить о 17-й, а у двох з нас — на 43-й, що майже о 22-й. Закидаємо речі до камери схову і маємо гарну нагоду погуляти містом. 1. Відразу коло вокзалу бачимо туристичну мапу центру міста — він […]

Читать дальше

Про Івано-Франківськ. Частина третя. Снігопад

Ремарка для тих, хто щойно приєднався. Іноді (з моменту оголошення конкурсу на УІ)) ми пишемо вдвох про ті місця, які відвідали разом. Тому це не записки шизофреніка, який змінює свою гендерну ідентичність у кожному абзаці й сам із собою сперечається, а тут насправді двоє оповідачів: Сашечка, aka falkoner (автор фото і основного тексту, який виділено […]

Читать дальше