Мне частенько доводилось бывать в Буках и купаться в каньоне, но всю красоту этого места я увидела только в этот раз. Не знаю чем это объяснить, может, в школьном возрасте я ещё не могла увидеть всю уникальность этого места. Ведь природа меня окружала повсюду. А сейчас живя в большом городе, я действительно начала ценить и […]
Читать дальше
Вулиці – це артерії міста. На мою думку вони значно більш різноманітні, порівняно із артеріями живого організму. Приміром, старі вулиці найбільш затишні й красиві (якщо це дійсно вулиці, а не якісь промзони), але чи можуть існувати в організмі одночасно старі і нові артерії – такого не буває, і тому місто – організм інопланетного походження… Вивчаючи […]
Читать дальше
Ця мандрівка відбувалася 1-2 травня в рамках туру «Від Буків до Мошнів». Спочатку була Пугачівка. На березі Росі тут зберігся водяний млин початку ХХ століття. Ну як зберігся — просто стіни стоять, а всередині селяни влаштували звалище сміття. Мене дивує їхня неповага до старовини й відсутність докорів сумління. Рось у Пугачівці тече кількома рукавами й […]
Читать дальше
Цей млин вважається найстарішим на Київщині — його найдавнішу частину збудували ще у 1810 році. Величезна будівля млина завжди трохи вражала, але чи вразить вона тепер, коли із волі якогось олігарха вона перестала нагадувати млин, і як на мене, нагадує якийсь бізнес-центр. Невже ж із такої розкішної автентики не можна було зробити замок, як у […]
Читать дальше
Ми їдемо від Києва на захід , по трасі М- 06 . За селом Копилів , де розташована садиба барона фон Мекка , і поштової станції в Калинівці , починається велика територія , взагалі позбавлена пам’яток архітектури. Все, що тут було, знищено радянською владою і війнами. Старовинні храми містечок Макарова і Брусилова також зруйновані. Перші […]
Читать дальше
Войкове розташоване біля річки Недра, притоки Трубежа. Село засноване на початку 17 століття і до 1927 року мало назву Ветове. Зараз тут мешкає понад 1000 чол. За переказом, назва села походить від річки Вітовка (Вєтовка), що колись протікала тут і впадала в Недру. Зараз від Вітовки залишився струмок і каскад ставків. У 18-19 ст. Ветовим […]
Читать дальше
Звичайно Березова Рудка це не Чернігівщина, це Пирятинський район Полтавської області. Але, остільки вона лежала у нас на маршруті, то чому ж пропукати такий цікавий об’єкт. Маєток Закревських, який зусиллями радянської влади не був зруйнований, адже його підлаштували під технікум. Садиба, в якій неодноразово бував Шевченко достойна уваги туристів та краєзнавців, як типовий зразок провінційного […]
Читать дальше
Село Краснобірка розташоване на північ від Радомишля , за 5 км. від річки Тетерів . За легендою , село засноване на місці згорілого соснового лісу ( бору) . Тому його назва походить від слів «червоний» ( як полум’я ) і » бір». Краснобірка відома тим , що в грудні 1943 р. тут […]
Читать дальше
Україна Інкогніта провела вже третій свій тур. Цього разу мандрівка називалася «Найкращий маршрут Київщиною». Мабуть вона вийшла перенасиченою, але все рівно не змогла охопити й чверті топових об’єктів області. Та де там чверті — можливо й десятої частини. Ось невеликий фотозвіт до цієї мандрівки. Це те, чим мандрівка завершувалася. Об’єкт, де сидять ці дідки, за […]
Читать дальше
Дубно. Райцентр на Волині, в Рівненській області. Перша письмова згадка про це місто зустрічається під 1100-м роком, а у 1240-му його зруйнували монголо-татари. Місто відродилося вже у складі Литви й згадується у документах 1340-го року. Але справжній розквіт міста почався у першій половині 16 століття, коли польський король Сигизмунд І подарував Дубну Магдебурзьке право. Ще […]
Читать дальше
Цей дводенний тур, організований порталом «Україна Інкогніта», був здійснений якраз у дні святкування 200-літнього юбілею великого Кобзаря. Дивно, але жодного ажіотажу не було. Взагалі народ (туристи) не дуже жалує своїми відвідинами модні колись (у радянські часи) Моринці, Шевченкове та Будище, а місце народження ще одного українського генія — Нечуя-Левицького — і взагалі більшість мандрівників Україною […]
Читать дальше
Світ не без добрих людей. В цьому ми черговий раз пересвідчились, коли Філіпп Попов (Philippe Popoff) сам запропонував нам рідкісні фото маєтку де Бальменів із архіву його родини. Фото датуються 1917 роком. На них флігель, який зберігся, та садибний будинок зруйнований білльшовиками. Флигель усадьбы, семья Де Бальмен и гости Ген-Лейб Аполлинари А. Алымов с сыном […]
Читать дальше
Не так вже багато в Україні садиб-музеїв. Чи то нема їх де влаштовувати (одні скажуть «нема, бо сама шароварність навкруги»), чи то коштів немає на облаштування, чи може влада просто не хоче цим займатись (останнє найчастіше найбільш вірогідне). Але бувають і виключення із правил. От, наприклад, у сучасному селі Оленівка, недалечко від Борзни, на місці […]
Читать дальше
Ми вже писали про це містечко, розташоване майже на кордоні з РФ, на сході Сумської області. Але знову побувавши в ньому, не можу не згадати — це місто — архітектурна перлина Лівобережжя. Два монастиря — 16 та 17 століття — подумати тільки, а ще унікальний зразок українського бароко — церква Миколи Козацького. Мовчанський — або […]
Читать дальше
Тараканівський форт, Дубенський форт, Нова Дубенська фортеця – найпоширеніші назви фортифікаційної споруди, яка розташована за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Офіційно закритий об’єкт перебуває у аварійному стані. Майданчик для „диких” туристів, дігерів, бійців-екстрасенсів та гравців у пейнтбол. Чим би він міг бути, наприклад, у Чехії? Не знаю, можливо музеєм, готелем… […]
Читать дальше
Виявляється, Південний берег Криму взимку — як огранений діамант порівняно із самородним алмазом. Ні тобі довжелезних черг у численні музеї, ні тисяч автівок на вузьких звивистих дорогах, ну а ціни зовсім не кусаються — 100-200 гривень за номер у комфортабельному готелі у самій Ялті — столиці курортного Криму. Щоправда, в морі не покупаєшся (зима все-таки), […]
Читать дальше