В Українських Карпатах, у самому серці Гуцульщини розкинулось це село. Сказати, що воно мальовниче – це майже нічого не сказати. Бо ж шаблонними путівниковими епітетами описати його красу просто неможливо. Треба лише приїхати і побачити… … Вже вечоріло, коли потяг, випірнувши з чергового гірського тунелю, опинився в широкій долині, оточеній зусібіч залісненими пагорбами. В ній, […]
Читать дальше
Нiкополь — невелике мiсто на Днiпропетровщинi, затиснуте мiж неосяжними степами i таким же безкраїм блакитним полотном Каховського водосховища. Вiн славиться перш за все промисловими гiгантами — трубним та феросплавним заводами, однак маловiдомий з туристичного боку. Справдi, згадки про нього важко знайти в путiвниках, сюди ще не приїздять ескадрони екскурсiйних автобусiв, а на вулицях не чути […]
Читать дальше
Презентація зовсім невідомої пам’ятки… У селі Жерева Іванківського р-ну Київської області зберігся дерев’яний садибний будинок родини Браницьких. Цінності йому додає той факт, що це єдина відома вціліла дворянська садиба Київського Полісся…. Особисто я вважаю Полісся самою красивою та чарівною частиною України. Справді.. Тут чисте повітря, мало людей та багато лісів, у річках є риба…. А […]
Читать дальше
Крім статей, розміщених на сайті у вересні, і які ви мабуть бачили було виконано поновлення інформації та фотографій у наступних матеріалах: Короп Жукля Вишеньки Богуслав Також створено фотогалереї: Короп. Численні пам’ятки Жукля. Покровська церква Вишеньки. Успенська церква Невеличка подорож Бесарабією
Читать дальшеКолеса автобуса «з’їдали» дорогу під собою. Очі тонули в безмежності зелені полів, яка далеко, ген на видноколі впиралася в небо затягнуте густими хмарами. Накрапав легенький дощик… Був ранок 26 червня 2014 р. і ми вперше в своєму житті відвідав село Москалівку Лановецького району Тернопільської області. Ми, група студентів-істориків, мали завдання описати пам’ятки монументального мистецтва, історичні […]
Читать дальше
Зупинка у Татарові Занедбаний залізничний вокзал Татарівські гуцули Церква св. влкмч. Дмитрія Солунського (1870 р.) Сільрада та пошта Будинок культури та бібліотека Сільська лікарська амбулаторія Пам’ятник Тарасу Шевченку (хоча здалеку здогадатись важко) Пам’ятник жертвам, які загинули за волю і незалежність України Гори «димлять» Жене́цький Гук (Жене́цький водоспад) і по дорозі до нього Вигляд з гори […]
Читать дальшеСферична панорама Фасаду палацу у Качанівці
Читать дальше
На сайті значно поновлено фотографії до статті «Антонівка. Загублений шедевр. Козацький?». Нарешті вдалося побувати всередині храму. Це справжня «бомба» — злочин залишати такий шедевр невідомим для українського туристичного світу. Церква унікальна не лише розмірами та архітектурою, а ще й оформленням інтер’єру. Величезний об’єм пофарбований у сині, жовті, червоні та (інколи) білі кольори. Найбільше навантаження покладене […]
Читать дальшеДля школярів Бродівської середньої школи №3 працівники Національного природного парку «Північне Поділля» провели еколого-пізнавальну мандрівку ділянкою геолого-ботанічної пам’ятки природи «Триніг». Під час мандрівки гід-провідник НПП «Північне Поділля» припровадив школярів до лісового джерела, що у підніжжі гори Збараж і є одним із витоків річки Стир. Скуштувавши чистої джерельної водиці, школярі ознайомилися із розвалинами старих військових бліндажів […]
Читать дальше
Моринці. Місце народження Тараса Шевченка. В етнографічному комплексі працює ентузіаст-гончар Костя Пустільник. Прямо на очах він творить диво, має на продаж прекрасні гончарні вироби, дає майстер класи, а ще — може розповісти дуже багато цікавого про гончарну справу в Україні. Живе він у сусідньому селі Почапинці. Там він власними силами створює музей гончарства. Телефон 096 […]
Читать дальше
Мне частенько доводилось бывать в Буках и купаться в каньоне, но всю красоту этого места я увидела только в этот раз. Не знаю чем это объяснить, может, в школьном возрасте я ещё не могла увидеть всю уникальность этого места. Ведь природа меня окружала повсюду. А сейчас живя в большом городе, я действительно начала ценить и […]
Читать дальше
Вулиці – це артерії міста. На мою думку вони значно більш різноманітні, порівняно із артеріями живого організму. Приміром, старі вулиці найбільш затишні й красиві (якщо це дійсно вулиці, а не якісь промзони), але чи можуть існувати в організмі одночасно старі і нові артерії – такого не буває, і тому місто – організм інопланетного походження… Вивчаючи […]
Читать дальше
Ця мандрівка відбувалася 1-2 травня в рамках туру «Від Буків до Мошнів». Спочатку була Пугачівка. На березі Росі тут зберігся водяний млин початку ХХ століття. Ну як зберігся — просто стіни стоять, а всередині селяни влаштували звалище сміття. Мене дивує їхня неповага до старовини й відсутність докорів сумління. Рось у Пугачівці тече кількома рукавами й […]
Читать дальше
Цей млин вважається найстарішим на Київщині — його найдавнішу частину збудували ще у 1810 році. Величезна будівля млина завжди трохи вражала, але чи вразить вона тепер, коли із волі якогось олігарха вона перестала нагадувати млин, і як на мене, нагадує якийсь бізнес-центр. Невже ж із такої розкішної автентики не можна було зробити замок, як у […]
Читать дальше
Ми їдемо від Києва на захід , по трасі М- 06 . За селом Копилів , де розташована садиба барона фон Мекка , і поштової станції в Калинівці , починається велика територія , взагалі позбавлена пам’яток архітектури. Все, що тут було, знищено радянською владою і війнами. Старовинні храми містечок Макарова і Брусилова також зруйновані. Перші […]
Читать дальше
Войкове розташоване біля річки Недра, притоки Трубежа. Село засноване на початку 17 століття і до 1927 року мало назву Ветове. Зараз тут мешкає понад 1000 чол. За переказом, назва села походить від річки Вітовка (Вєтовка), що колись протікала тут і впадала в Недру. Зараз від Вітовки залишився струмок і каскад ставків. У 18-19 ст. Ветовим […]
Читать дальше