Село Трипілля розташоване південніше міста Українка. Є центром сільської ради. Кількість населення – близько 3 тисяч осіб.
Трипільська ТЕС
Дівич-гора
Канівське водосховище
Село лежить на березі Канівського водосховища в гирлах трьох річок – Стугни, Красної та Бобриці. З цими річками і пов’язане походження назви поселення. Справа в тому, що річки розділяли три родючі поля – отже поселення назвали Треполь. В офіційних документах ця назва зустрічається під 1093 роком, а, ймовірно, поселення було засноване раніше. Вчені припускають, що його збудував Ярослав Мудрий у 1032 році.
Трипілля село всесвітньовідоме. Славу йому принесли знахідки відомого археолога Вікентія Хвойки, який у 1897 році розкопав поряд із селом поселення нікому не відомої на той час культури. Відкриття Хвойки стало справжньою сенсацією в науковому світі. Подумати тільки – було відкрито цілий народ.
Обласний археологічний музей
Приватний історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна”
У 6-5 тисячоліттях до н.е. трипільці заселяли територію румунського Прикарпаття. Пізніше вони поселилися між Дніпром і Дністром. Це були фактично перші на планеті землероби. Вчені довели, що трипільці сіяли пшеницю, ячмінь і горох. Землю обробляли за допомогою мотик, зерно перетирали на специфічних кам’яних жорнах. Це була унікальна культура, але 4,5 тисячі років тому (2,5 тис. років до н.е.) вона безслідно зникла.
Трипільська культура – це об’ємна тема, яку неможливо викласти коротко. Детальніше про неї можна почитати ось тут.
У Трипіллі є два музеї, присвячені трипільській культурі: Обласний археологічний музей та Приватний історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна”.
Приватний історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна”
Мандрівників, що потрапляють у Трипілля з півночі, зустрічає високий пагорб – Дівич-гора. На ній свого часу було розкопано могильник зарубинецької культури та городище давньоруського періоду (рештки міста Треполь).
Поряд із державним музеєм, над Дніпровською кручею стоять два пам’ятники. Один був встановлений у 1956 році і називається „Героям Трипільського походу”, а інший – отаману Зеленому (Данилу Терпилу). Останній поставили вже після розпаду СРСР. З пам’ятниками пов’язана цікава історія.
У 1919 році село захопили більшовики, але селяни повстали проти нової влади. На придушення повстанців із Києва вислали загін комсомольців. Вони захопили село, пограбували і спалили. Але вночі у село прийшов місцевий уродженець отаман Зелений (Данило Терпило). Він схопив п’яних більшовиків й спробував визначити тих, хто проявив найбільшу активність при руйнуванні села. Йому це не вдалося… Комсомольці були скинуті у Дніпро. В пам’ять про цю подію і встановили високу стелу.
Пам’ятник “Героям Трипілля”
Пам’ятник Данилу Терпилу (отаману Зеленому)
У Трипіллі почалося повстання отамана Зеленого проти більшовиків. Повстанці створили „Перший повстанський кіш”, який захопив район Трипілля-Васильків-Мотовилівка-Кагарлик. Більшовикам довелося зібрати велику армію (21 тисяча солдат) щоб приборкати Зеленого. Зелений відступив у Переяслав, але там зібрав ще більшу армію (до 30 тисяч багнетів)…
У жовтні 1919 року Зелений був тяжко поранений у бою з денікінцями. Рана виявилася смертельною. Поховали отамана у Трипіллі. Але могила не збереглася.
Текст та фото Романа Маленкова
