Село Войкове розташоване в 15-и км на захід від Згурівки. Має сільську раду. Кількість населення – 1400 чоловік.
До 2016 року (від 1927-го) це село називалося Войкове (на честь російського революціонера Войкова). Нині воно зветься Войтове – одну букву змінили, а на карті вже спробуй знайди. Але історична назва цього величенького села (мешкає близько 750 осіб) саме Войтове, тому так писатимемо і ми.
Заснували його близько 1640 року – воно позначене на карті де Боплана. Було козацьким. У 17-18 століттях ним володіли старшини – сотники і полковники Переяславського полку, а у 19 столітті його отримали поміщики Підгаєцькі, залишки садиби яких дійшли до нашого часу. Це теж були вихідці із старшин – перший власник Войтового від Підгаєцьких був осавулом.
А от в останню чверть 18 століття Войтовим володіли Безбородьки, зокрема брат канцлера імперії – Ілля Андрійович Безборотько, той самий, який у 1805 році заклав у Ніжині гімназію вищих наук. Напевне він же, збудував головну пам’ятку Войтового – Миколаївську церкву. Сталося це у 1790 році. Таку дату називає архітектор Іван Биков, хоча раніше дослідники називали дату будівництву ближчу до середини 19 століття. Нині вважається, що приблизно у 1832 році храм дещо перебудували, і він із зрілого класицизму отримав форми ампіру.
Церква святого Миколая має хрестоподібну форму з рівними сторонами, ускладнену виступаючими „кутами-променями”. На перший погляд дуже проста, але якщо затриматись біля неї та пройтись навколо – однаковий вигляд з усіх боків дещо гіпнотизує.
Текст Романа Маленкова, фото Івана Бикова
Миколаївська церква
Будівлі маєтку Підгаєцького. Кінець 19 ст.
