Село Сулимівка розташоване в 15-и км на північний захід від Баришівки. Тривалий час було родовим маєтком відомого роду Сулим. Кількість населення – менше 400 осіб.
Село – Сулимівка, колишня головна резиденція славного козацького роду Сулим, найбільш відомими представниками якого є запорізький гетьман Іван Сулима, генеральний суддя Малоросії, таємний радник, генерал-майор Яким Сулима та генерал-губернатор Східного та Західного Сибіру – Микола Сулима. А ще в роді були козацькі полковники, єпископ, титулярні радники та багато інших, а по жіночій лінії представником цього роду є російський теоретик анархізму – Петро Кропоткін.
Засновником роду вважається гетьман Іван Сулима – легендарна фігура в українській історії. Це саме про нього розповідають, як він, пробувши 15 років у турецькій неволі рабом на галері, підняв повстання, перебив яничарів-охоронців та захопив судно. А потім ще й привів його до італійських берегів і здобув європейську славу.
Іван Сулима тривалий час був гетьманом низових козаків і очолював їх морські походи. У 1632 році він захопив османське місто Азов, а у 1635-му зруйнував польську фортецю Кодак і винищив всю його німецьку залогу. Це мався бути початок повстання, але гетьмана зрадили і віддали в неволю полякам. Останні стратили Івана Сулиму на центральній площі Варшави.
У 1622-1629 роках в селі Сулимівка, яке Іван зробив своїм родовим гніздом, збудували кам’яну однобанну Покровську церкву. Рік заснування храму співпадає з визволенням Івана Сулими з турецької неволі, тому, ймовірно, ці події пов’язані між собою. Храм є зразком ранньої української архітектури і взагалі найстарішою спорудою Київської області (звичайно ж, якщо Київ не враховувати). Проста і навіть аскетична, але могутня „білокам’яна” церква дещо нагадує фортифікаційну будівлю з рисами козацьких та давньоруських храмів. І хоча будівля зазнала змін у 1838 та 1900 (прибудована дзвіниця) роках, в цілому церква зберігає первісний вигляд. Неподалік, на іншому боці дороги, стоїть невеликий одноповерховий садибний будинок Сулим. За ним розкинувся старий затишний, однак занедбаний парк, закладений у 19 ст.
Покровська церква тривалий час була усипальницею роду Сулим. До неї прибудовані склепи (поховальні каплиці), але вони були пограбовані у 30-ті роки минулого століття. Тоді ж російські окупанти знищили більшість надзвичайно цінних старовинних ікон. Одна з них – ікона 18 століття „Покрова”, а також портрети представників роду Сулим тієї епохи зберігаються у Національному художньому музеї України.
Текст та фото Романа Маленкова
Садибний будинок
Пам’ятник гетьману Івану Сулимі
