Великий Любінь – селище міського типу в Городоцькому районі Львівської області, яке віддавна відоме як бальнеологічний курорт. Перша письмова згадка про містечко датується 1441 роком. Проте існують версії, що поселення тут існувало набагато раніше, а дехто ідентифікує його з літописним Любингородом, який згадується ще за княжих часів.
В середині ΧVΙΙ століття в Великому Любіні було побудовано замок, який, на жаль, до наших днів не зберігся, а от його ровесник парк можна побачити і сьогодні.
Найбільшого розквіту Великий Любінь, як курорт, досягнув за часів володіння містечком родини Бруницьких, які викупили його у попередніх власників Яблоновських у 1849 році. Тоді ж курорт починає швидко розбудовуватися, з”являються нові купальні, готелі і пансіонати. В ті часи Великий Любінь стає відомим європейським лікувальним курортом.
Точна дата побудови палацу в Великому Любіні невідома, проте є припущення, що з”явився він ще у XVIII столітті.
Сучасного вигляду будівля набула у 1909—1910 роках, коли Костянтин Бруницький грунтовно перебудував його. Саме тоді розкішний палац набув необарокових рис і був пишно ззовні оздоблений.
В радянські часи в палаці розмістилась Великолюбінська спеціалізована школа-інтернат для дітей із вадами розумового розвитку, яка діє тут і по сьогодні.
У 2006-2007 роках завдяки фінансовій допомозі громадянина Швейцарії отця Роберта Готса палац було відреставровано.
Ще однією пам”яткою Великого Любіня є дерев”яна церква святого Миколая, яку було побудовано у 1854 році.
Найбільше в очі, мабуть, кидаються церковні ліхтарі, які мені чимось нагудуються костельні шпилі.
З побудовою нового мурованого храму дерев”яна церква перестала використовуватись за призначенням.
Також збереглась стара дзвіниця, яка розташовується поруч з церквою.
Нова церква поруч з старою дерев”яною:
Як би це дивно не виглядало, але до другої половини ХІХ століття у Великому Любені не було римо-католицького храму.
З розвитком курорту поблизу одного з готелів побудували капличку, яка до наших днів не збереглась. Її було зруйновано в радянські часи.
У 1914 році було прийнято рішення про будівництво костелу, вже навіть землю для цього придбали, проте Перша світова війна не дала здійснити задумане.
В результаті будівництво відклалось на 16 років і розпочалось лише у 1930 році, а в 1932 році костел було освячено під титулом Матері Божої.
В радянські часи в храмі розміщувався колгоспний склад зерна і гараж сільськогосподарських машин. У 1990 році костел повернули віруючим, а в 1992 році його повторно освятили під титулом Матері Божої Ченстоховської.
Будівля схожа на плебанію поруч з костелом:
Є в Великому Любіні і православний храм:
Автор текста та фото Роман Бречко rbrechko