Кіровоградська область

Кіровоградська область розташована в центрі України, між річками Дніпро і Південний Буг, у південній частині Придніпровської височини. Площа – 24,6 тис. кв. км, 4,1% території України. Межує з Вінницькою, Дніпропетровською, Миколаївською, Одеською, Полтавською, Черкаською областями. Наявне населення – 1152,9 тис. осіб, 2,4% від населення України, у тому числі: міське – 706,9 тис. осіб; сільське – 446,0 тис. осіб.

Адміністративний центр – Кіровоград. В області 21 адміністративний район, 4 міста обласного підпорядкування (Кіровоград, Олександрія, Світловодськ, Знам’янка) та 8 районного підпорядкування.

Кіровоградщина славиться археологічними пам’ятками, найцікавішими серед яких є  Трипільське поселення ІII тис. до н.е. біля с.Володимирівки Новоархангельського району, Чорноліське, Тясминське та Калантаївське укріплення-городища. Міста Кіровоград та Олександрія багаті на історико-культурні пам’ятки.

Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині – оздоровчі (м’який клімат, мальовничі береги річок i водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки i пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку. Окремо необхідно відзначити Дендропарк «Веселі боковеньки».

ajax spinner
Неймовірне урочище Монастирище.

Неймовірне урочище Монастирище.

Ми вже писали про це неймовірне місце на с
Інгульське. Заказник -Урочище «Монастирище» – місце сили, місце де зупиняється час

Інгульське. Заказник -Урочище «Монастирище» – місце сили, місце де зупиняється час

В південній частині Кіровоградської області, між селами Інгульське та Завтурове розташований ландшафтний заказник загальнодерж
Кривбас. Кочубеївський рудник

Кривбас. Кочубеївський рудник

Усім відома родина Кочубеїв – козацькі старшини, які розбагатіли й перетворилися на російських дворян.
Павлиш. Тут працював найвідоміший вчитель

Павлиш. Тут працював найвідоміший вчитель

Це селище було відоме серед вчителів СРСР, адже саме тут, у школі, 23 роки працював один із найвідоміших радянських педагогів Василь Сухомлинський.
Олександрія. Театр, управа та ще сотня пам’яток

Олександрія. Театр, управа та ще сотня пам’яток

Гугл видає нам немало «Олександрій»: легендарне антично-єгипетське місто, відомий білоцерківський парк (останній впевнено лідирує за пошуком серед зображень).
Водяне. Старовинна лісна школа і таємниче озеро

Водяне. Старовинна лісна школа і таємниче озеро

Невеличке село Водяне входить у межі Знам'янської міської ради. Воно розташоване поряд із легендарним Чорним Лісом і, мабуть, тому тут ще у 1888 році було створено лісну школу.
Олександрівка

Олександрівка

Олександрівка - типовий райцентр, який не вирізняється значною кількістю архітектурних пам'яток. Точніше їх тут практично немає взагалі.
Бірки

Бірки

Якщо будете їхати трасою із Знам'янки - заскочте у Бірки.
Березівка. Загублений колорит

Березівка. Загублений колорит

В Березівку ми потрапили на шляху до
Надеждівка

Надеждівка

В Кіровоградській області збереглося не так вже й багато дерев'яних храмів - зрозуміло - дерево в степу не найпоширеніший будматеріал, та й заселятись область почала пізніше від своїх північних сус
Люшнювате. Колоритний примітивізм

Люшнювате. Колоритний примітивізм

Люшнювате розташоване на 25 км південніше Голованівська і від райцентру сюди веде відносно непогана й зрозуміла дорога, ми ж заїхали у село із Миколаївської області – трохи розбитого асфальту, відн
Онуфріївка. Дендропарк родини Толстих. Реалії та перспективи

Онуфріївка. Дендропарк родини Толстих. Реалії та перспективи

Поворот на Онуфріївку, розташований у селі Павлиш – всього 9 км й ви у райцентрі (по Павлишу дорога погана, а далі – більш-менш).
Розумівка. Усипальня родини Раєвських

Розумівка. Усипальня родини Раєвських

В Розумівку ми потрапили бруківкою (відносно непоганою, лише в кількох місцях роздовбаною) із
Нерубайка

Нерубайка

Нерубайка - назва досить красномовна - ліс тут не рубали. Може не було чого рубати?
Могильне

Могильне

Текст із Вікіпедії: Поселення Могильне відоме з XV століття.
Кам’яна Криниця

Кам’яна Криниця

Село Кам’яна Криниця було засноване ще у 17 столітті – коли точно достеменно невідомо. Назву йому дала криниця, з якої витікає струмок-річка Кам’янка.