Головна > Міста та регіони

ajax spinner
Іскрене

Іскрене

Село Іскрене нині мешкає близько 900 осіб. До речі, приблизно стільки ж людей мешкало у селі у 19 столітті – тоді воно називалося Іскрина. Коли змінили назву і чому – нам не відомо. В Іскреному є старовинний цвинтар – він розташований у центрі села, за пам’ятником жертвам Голодомору. Він настільки густо заріс бузком, що пройти […]
Стецівка. Водяний млин та старовинний цвинтар

Стецівка. Водяний млин та старовинний цвинтар

Дослідники вважають, що Стецівку було засновано у 16 столітті. Першопоселенцем був якийсь Стець, козак напевне, тому й назва відповідна. У 18 столітті мешканців села закріпачили поляки, а потім росіяни. У середині 19 століття Стецівка мала майже півтори тисячі осіб населення і була центром волості. Належала двом панам Федору Протопопову та Катерині Крицькій. Важко сказати, чи […]
Катеринівка. Катерининські пагорби

Катеринівка. Катерининські пагорби

Українська краса під окупацією. Донеччина. Катерининські пагорби. —- Ця казкова місцина розташована у селі Катеринівка, в минулому Нікольського, а нині Маріупольського району. Виходи Українського кристалічного щита в долині ріки Кальчик. Ми відвідали цю неймовірну природну атракцію у травні 2020 року, і вже тоді місцеві “підприємці” шалено нищили скелі, роздовбуючи їх на бут та щебінь. Як […]
Малий Букрин. Старовинний цвинтар та могила Андрія Могили. Гетьмана?

Малий Букрин. Старовинний цвинтар та могила Андрія Могили. Гетьмана?

Малий Букрин зараз має близько 200 осіб населення, хоча ще в середині 19 століття тут мешкало майже 700 осіб. У 18 столітті Малий Букрин належав Понятовському – племіннику короля, а у 19-му – родині Ячевських. Кількість населення в селі дуже сильно зменшилася під час кровопролитної битви за Букринський плацдарм у вересні 1943 року, та після […]
Миколаїв на Львівщині

Миколаїв на Львівщині

Миколаїв — місто Стрийського району Львівської області, колишній районний центр. Населення близько 14 тис. мешканців. Розташоване неподалік від річки Дністер, за 3 км від залізничної станції Миколаїв-Дністровський на лінії Львів — Стрий. Західною околицею міста проходить автошлях E471. Миколаїв заснований у 1570 році. Статус міста отримав 1940 року. У VI ст. територія міста була у […]
Казкові скелі Лозуватки

Казкові скелі Лозуватки

В Кропивницькому районі нині дві Лозуватки. Нас цікавить та, що підпорядкована Компаніївській селищній громаді. Село не дуже старе, засноване у 19 столітті, було центром волості, а нині тут мешканців – близько 700 осіб. В селі пам’яток небагато – нам взагалі про них невідомо. А от поряд із селом є прекрасна геологічна пам’ятка – Лозуватські скелі […]
Підгайчики. Старовинний цвинтар

Підгайчики. Старовинний цвинтар

Про Підгайчики вже писав Андрій Бондаренко. Поряд із селом здавна добували пісковик та вапняк. Саме з місцевих матеріалів збудували розкішний костьол, із місцевого пісковику робили надгробки для цвинтаря, який зберігся у селі із 19 століття.
Нагуєвичі

Нагуєвичі

Нагуєвичі (з 1951 по 2009 — Івана-Франка) — село Дрогобицького району Львівської області. Знаходиться за 10 км від Дрогобича. Тут народився і провів дитинство Іван Франко. У Нагуєвичах він часто бував, коли навчався у Дрогобичі та Львові, сюди приїздив згодом із своєю сім’єю на відпочинок та для праці. Село (спочатку Сольне, потім Башево, пізніше — […]
Старовинний цвинтар у Жукові

Старовинний цвинтар у Жукові

Ми вже писали про Жуків та його церкву Івана Богослова.  Біля храму розташований старовинний цвинтар із кам’яними хрестами та фігурами. Фото Романа Маленкова.
Старовинний цвинтар у Надрічному

Старовинний цвинтар у Надрічному

Про Надрічне ми уже писали. В селі, біля Миколаївської церкви розташований дуже естетичний старовинний цвинтар з багатьма оригінальними надгробками та кам’яними хрестами. Сходи церкви – це теж могили, під якими поховані багаті благодійники.Вони заповіли поховати себе саме таким чином, щоб люди йдучи на молитву топтали їх – це мовляв зменшить кількість гріхів спочилих. Фото Романа […]
Старовинний цвинтар у Кутах

Старовинний цвинтар у Кутах

Ми вже писали про село Кути на Львівщині. В цьому селі, біля церкви Пресвятої Богородиці, зберігся старовинний цвинтар із усипальнею місцевих поміщиків Гнєвошів. Поряд із церквою збереглося кілька хрестів козацького типу. Фото Романа Маленкова
Кути. Дерев’яні храми та старовинний цвинтар

Кути. Дерев’яні храми та старовинний цвинтар

Львівщина. Село Кути. Унікальна Михайлівська церква – зразок реставрації дерев’яного храму. Її звів у 1697 році тесля Григорій Гебич Сасовський, а відновили її у 2010 році, на кошти, зібрані студентами Університету банківської справи НБУ за підтримки Бориса Возницького. На “Аукціоні надій” були зібрані 220 тисяч грн., які і врятували дерев’яний шедевр. У Кутах є ще […]
Давньоукраїнський цвинтар у Рогатині

Давньоукраїнський цвинтар у Рогатині

Ми вже писали про дерев’яну церкву Святого Духа, яка є об’єктом ЮНЕСКО. Поряд із церквою розташований неймовірний давньоукраїнський цвинтар, із кам’яними надгробками 18-19 століття. Фото Романа Маленкова.
Густиня. Колишній козацький монастир

Густиня. Колишній козацький монастир

Зараз Густиня – це маленьке село з населенням 150 осіб. Виникло воно у 1600 році, коли ченці з гори Афон Іоасаф та Афанасій, з благословення настоятеля Києво-Печерської Лаври, прийшли сюди для усамітнення та заснували тут, на острові, у заплаві річки Удай, серед густого лісу (звідси й назва), чоловічий монастир. Освятили обитель на честь Святої Трійці. […]
Клекотів

Клекотів

Кле́котів — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області, розташоване за 10 км на північний схід від міста Броди. Село Клекотів, а також Шнирів, Білявці та Бовдури раніше підпорядковувались Шнирівській сільській раді. Населення становить 314 осіб. Перша письмова згадка належить до 1419 року. Хоча заселення території відбулося значно раніше. У 1880 році тут нараховувалося […]
Єлиховичі. Розкішний конструктивістський храм. Чи ар-деко?

Єлиховичі. Розкішний конструктивістський храм. Чи ар-деко?

Найдавніша згадка про село Єлиховичі міститься в 14-му томі Актів ґродських і земських часів Речі Посполитої з так званого Бернардинського архіву у Львові. Деякі дослідники вважаються, що в назві села приховане мадярське коріння. Наприкінці ІХ століття прикарпатськими землями переходили угорці (угри), рухаючись за Карпати у басейн середнього Дунаю і Тиси. У часи їхнього переселення згадуються […]