Головна > Міста та регіони

ajax spinner
Усатове. Великий козацький цвинтар

Усатове. Великий козацький цвинтар

Усатове – дуже велике село, в якому мешкає близько 8 тисяч осіб. Воно розташоване на північно-західній околиці Одеси. Село було засновано козаками-запорожцями у 1775 році під назвою Усатівські хутори. 21 вересня 1822 року тут був освячена Різдво-Богородична церква, від того дня 21 вересня (день Різдва Богородиці) вважається днем села. Церква Різдва Пресвятої Богородиці побудована в […]
Степанівка. Маєток Кузнецова

Степанівка. Маєток Кузнецова

Степанівка розташована недалеко від дороги, що іде на Курісове із Одеси. Там дорога нормальна, а от ці шість кілометрів відгалудження до Степанівки – паскудний розбитий шмат, який ми проїхали дурно, адже до маєтку художника Кузнецова нас наввть не підпустили. Там були собаки – доги, нам сказали, що будівля належить Академії наук, там якась типу обсерваторія. […]
Спаське

Спаське

Село Спаське заснували у 1818 році. Приїхавши сюди, ми відразу звернули увагу, що люди в селі в більшості розмовляють російською мовою із дивним акцентом – схоже, як Вилковому. Один місцевий дідусь нам сказав, що в селі живуть старообрядці липовани. Про історію заснування села, його розвитку та історію сільського храма нам ніякої інформації знайти не вдалося. […]
Саф’яни

Саф’яни

Село Саф’яни розташоване поряд із Ізмаїлом, за 10 км від румунського кордону та від Дунаю. Але, на відміну від більшості придунайських сіл, більшість населення у Саф’янах становлять українці. Село офіційно заснували у 1790 році. Раніше воно називалося Соф’ян Sofian, але після Другої світової його перейменували. Село пройшло типовий історичний шлях, для поселення Бессарабії. Ним володіли […]
Сарата

Сарата

Сарата заснована 1822 року пастором Іґнацом Ліндлом. 10 березня 1822 року І. Ліндль виїхав до нового місця проживання — Сарати. Слідом за ним приїхала і його паства. З листа одного з колоністів (від 27 травня 1822 року), опублікованого Г. Далтоном, відомо, що 1 квітня в Сарату прибуло 50 возів з переселенцями. До кінця 1822 року […]
Саврань

Саврань

Саврань — селище міського типу в Подільському районі Одеської області Україні, на південно-східному Поділлі, при злитті річок Савранки з Південним Бугом. До 1923 року — адміністративний центр Савранської волості. До 17 липня 2020 р. — центр Савранського району, потім — Савранської селищної громади. Назва населеного пункту походить від річки Саврані. Версій щодо походження слова «Саврань» […]
Ревова. Козацький цвинтар

Ревова. Козацький цвинтар

Заснували село у 1897 році – це офіційна інформація. До 1945 року воно називалося Васерівка, чому назвали Ревова – інформації не маємо. Село невелике – близько трьох сотень мешканців, але нам більше цікаве не саме село, а старовинний цвинтар із кам’яними хрестами, розташований поряд із трасою Е-95 – хрести навіть з дороги видно. Цвинтар вказує […]
Покровка. Іванівська церква

Покровка. Іванівська церква

Село Покровка розташоване неподалік від траси Е-95 Київ – Одеса. Тутешня церква заслуговує на увагу – вона дуже гарна, але туристів тут зовсім не буває. Заснували село у 1794 році. Нині тут мешкає близько шести сотень осіб. Як я вже згадав вище, головною пам’яткою Покровки є церква Івана Богослова, зведена на зламі століть на кошти […]
Петровірівка

Петровірівка

Нині велике село Петровірівка (населення близько 2,8 тисяч осіб) лежить поряд із трасою Е-95 (Київ -Одеса), а колись тут був цілий дорожно-транспортний вузол, через який проходили шляхи із Одеси на північ, та на Поділля і Волинь. Тому й заснували у 1814 році дрібненьке містечко Петровірівка, для обслуговування доріг. Станом на 1886 рік у містечку Петровірівка, […]
Пасицели. Дві церкви

Пасицели. Дві церкви

Село Пасицели розташоване на південь від Балти. Його заснували у 1724 році, на османських землях, селяни із Північного Поділля та Молдови. Нині тут близько мешкає близько 1300 осіб, ніби й не дуже багато, але у селі є дві школи (не знаю чи працюють обидві) і дві церкви. Пояснити таку подвійність досить просто – до 1967 […]
Нова Некрасівка

Нова Некрасівка

Село Нова Некрасівка засноване донськими козаками-некрасовцями – послідовниками отамана Гната Нєкрасова, який, після невдалого повстання проти царської влади, заключив договір із Кримським ханством і відвів на його території на Кубань від 2 до 8 тисяч козаків із родинами. Пізніше, після захоплення Кубані росіянами, некрасовці пішли в Бессарабію на Дунай, де отримали дозвіл на поселення від […]
Польща. Крампна (Кремпна) Krempna

Польща. Крампна (Кремпна) Krempna

Майже на межі Підкарпатського та Малопольського воєводств, в горах, кілометрів за 110 від українського кордону, лежить село Крампна Krempna. В минулому це було українське село, в якому тотальну більшість складали лемки. У 1939 році із 75 мешканців Крампни 620 були українці лемки, 5 – євреї, і 125 – поляки, які жили на окремому хуторі – […]
Польща. Гирова (Хирова) Chyrowa

Польща. Гирова (Хирова) Chyrowa

В глибині Карпатських гір, в Корсненському повіті, кілометрів за 10 від кордону із Словаччиною, лежить село Гирова Chyrowa. До кордону із Україною звідси 100 км (якщо дорогою їхати). Воно на етнічних українських землях і в минулому на 100% було українським. У 1939 році тут мешкало 760 осіб, і усі вони були лемками-українцями. У 1945-1947 рр. […]
Польща. Стефкове Stefkowa

Польща. Стефкове Stefkowa

За 20 км від кордону із Україною, при дорозі на Санік, лежить село Стефкове Stefkowa. Заснували його у 1489 році. В минулому це було українське село. У 1890 році тут було 992 мешканці, з них 859 греко-католиків-українців, а у 1939 році в селі було 1450 жителів, з них 1250 українців-грекокатоликів, 130 українців-римокатоликів. У 1939 році Стефкове […]
Польща. Бойківське село Гошів Hoszów

Польща. Бойківське село Гошів Hoszów

Село Гошів Hoszów розташоване за 6 км від Устриків Долішніх і за 5 кілометрів від кордону з Україною. В минулому це було бойківське село, але у 1951 році, під час операції “Вісла”, усіх українців депортували. Заснували село у 1420 році. Із 1772 по 1918 роки воно перебувало, разом з усім краєм, у складі Австро-Угорщини, а […]
Білорічиця (Вейсбахівка)

Білорічиця (Вейсбахівка)

Село Білорічиця на Прилуччині має досить цікаву історію. До 1945 року село називалось Вейбахівка, очевидно, відразу після завершення другої світової все що мало німецьку назву, радянська влада вірішила змінити, хоч і таким чином, просто переклавши на іншу мову. Дійсно, село, що згадується ще з 1629 року, придбав собі у 1717 році (чи 1727, є й […]