ajax spinner
Кулішівка та її мамонт

Кулішівка та її мамонт

1839 року сталася надзвичайна подія. На околиці села Кулішівка (зараз це Недригайлівський район Сумщини), копаючи котлован під фундамент гуральні, яку власник села та сусіднього містечка Костянтинів граф Юрій Головкин надумав тут збудувати, робітники наштовхнулись на кістяки невідомих тварин, що вражали своїми розмірами. Граф Головкин, пересвідчившись у важливості знахідки, та будучи попечителем Харківського університету, повідомляє про […]
Грунівка. Сільський напівкостьол Барятинських

Грунівка. Сільський напівкостьол Барятинських

Зараз село Грунівка Краснопільського району – звичайне українське село на Сумщині, в якому всього до 160 мешканців. А колись ним володів один з найвідоміших князівських родів Російської імперії – Барятинські. Саме при Барятинських, що вели родовід ще від князя Михаїла Чернігівського, нащадка Рюрика в одинадцятому коліні, село досягло найбільшого розквіту. Про сам рід розповідати не […]
Корнин. Водяний млин

Корнин. Водяний млин

Корнин – селище в Житомирському районі, яке заснували у 1550 році. Воно пройшло довгий історичний шлях, але історико-культурних пам’яток тут збереглося небагато. Ми знайшли лише одну – водяний млин зведений у 1898 році. Історія Корнина дуже детально описана у Вікіпедії, почитайте, кому цікаво. Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
Кмитів. Маєток Сумовських та музей радянського мистецтва

Кмитів. Маєток Сумовських та музей радянського мистецтва

Садиба Сумовських у Кмитові на Житомирщині нагадує мені такого собі кіборга. Як би і свої природні частини тіла є, але більшість – штучне надбання. Одягнута в цеглу та металочерепицю на відсотків 70-80, проте із збереженими ганками, башточкою та частиною другого поверху, вона все ще може приваблювати. Все ж не зовсім зрозуміло, як над пам’яткою місцевого […]
Кип’яче. Джерело та монастир

Кип’яче. Джерело та монастир

Джерело Кип’яче – джерело (купальня), розташоване в урочищі Кип’яче на правому березі р. Ірша в 5 км на південний захід від селища Чоповичі у Малинському районі Житомирської області. «Кип’яче» – так місцеві мешканці назвали джерело, що неподалік селища Чоповичі. Вважається, що колись вода у джерелі била з такою силою, що нагадувала кипіння. За легендою, у […]
Карабчиїв. Водяний млин та церква

Карабчиїв. Водяний млин та церква

В Ружинському районі велика кількість водяних млинів. Особливо на річці Раставиця. На відрізку дороги між Ружином та Верхівнею вони чи не в кожному селі. 15 кілометрів – чотири млина. У Карабчиєві теж є водяний млин, щоправда він покинутий і так заріс деревами і чагарями, що його неможливо нормально сфотографувати. Звели млин на початку 20 століття. […]
Кам’яний Брід. Дерев’яний костьол

Кам’яний Брід. Дерев’яний костьол

Ми вже неодноразово зазначали, що найбільша кількість римо-католиків в Україні мешкає в межах Житомирської області. Ось і у селищі Кам’яний Брід, в Баранівському районі, із 2,5 тисяч мешканців, майже тисяча – римо-католики. В минулому тут було немало польських поселенців – чиншової шляхти та селян-колоністів, які і заснували село у 1862 році, відразу після відміни кріпацтва. […]
Іванківці. Маєток Журовських

Іванківці. Маєток Журовських

Зовсім недалеко від Бердичева, буквально за кілька кілометрів, розташоване село Іванківці. Варто їхати у західному напрямку, повернути на Семенівку, перетнути залізничні колії, далі праворуч і прямо. Ви не пропустите маєток Журовських, а якщо пропустите – питайте школу. Палац Журовських. Місцевий поміщик Марцелій Журовський збудував маєток у 20 роки 19 століття. Чималий маєток, із класицистичним двоповерховим […]
Зороків. Церква святого Василя

Зороків. Церква святого Василя

Село Зороків розташоване на 20 км північніше Житомира, у Черняхівському районі. Нині (2020 р.) у селі мешкає близько 300 осіб. Засноване село було у 1631 році. У 1772 році в Зорокові, в народному (козацькому) стилі, була зведена дерев’яна церква святого Василя. У 1869 році до храму прибудували бічні приділи і дзвіницю, зробивши його схожим на […]
Велика Рибиця

Велика Рибиця

За декілька кілометрів вік кордону з Росією, у місці впадіння річки Рибиця у Псел знаходиться село Велика Рибиця. Про історію села зовсім немає інформаці, проте можна сказати, що воно точно було засноване до 1677 року, оскільки з грамоти царя до Бєлгородського воєводи Шеремєтева відомо, що цього року в селі вже була дерев’яна церква Успіння Пресвятої […]
Мезенівка

Мезенівка

Село Мезенівка, як і абсолютна більшість інших на Краснопільщині, засноване у середині 17 століття казаками-переселенцями. До середини 18 століття Мезенівка перебувала в складі Вольновського повіту Бєлгородської губернії, в 1779 році увійшла до Богодухівського комісарства. Належало село в той час бригадиру Хитрово та вдові Мезенцевій. У 1861 році Мезенівкою володіла вже Софія Аполлонівна Єлинська. Перша церква […]
Річки

Річки

Яка назва може бути у села, що розташоване на берегах чотирьох річок? Правильно, Річки. Село Річки Білопільського району Сумщини розкинулось на берегах Безіменної, Криги, Морочі та Павлівки. Село немаленьке, напевно, за територією найбільше у районі, на близько 2100 мешканців (як і в 17 ст.), але в порівнянні з початком 20 ст. це втричі менше, тоді […]
Білопілля

Білопілля

Місто з гарною назвою Білопілля на Сумщині знаходиться майже на кордоні з Росією, на річках з не менш чудовими назвами Вир та Крига. А якщо додати ще й сусіднє місто Ворожба, що примикає до нього, то складеться враження, що маємо справу з мапою з якогось фентезі часів Київської Русі. Так воно майже і є, Білопілля […]
Угроїди та заказник Біликів

Угроїди та заказник Біликів

Перші відомості про Угроїди відносяться до 1652 року, якраз на час, коли переселенцями з-за Дніпра були засновані і Суми. 1715 році Угроїди були передані Волоському полковнику Апостолу Кегичу, в нагороду за службу в Турецькій війні 1711 року. На той час у слободі було 19 козацьких дворів, в яких проживало 126 чоловік. В В 1821 році […]
Дунаєць

Дунаєць

Село Дунаєць, за писемними джерелами, засноване в першій половині 17 ст. глухівським козаком Радьком, та заселено було в основному вільними козаками. Згодом слободою заволодів гетьман Іван Самойлович, який мав намір віддати її як посаг майбутньому зятю князю Юрію Четвертинському, та не встиг. Гетьмана скинули. Проте встиг сам Четвертинський, який заздалегідь заснував біля Дунайця хутір Сутиски, […]
Рясне

Рясне

Після битви під Берестечком 1651 року, та підписання Білоцерківського договору тисячі козаків переселялись на необжиті землі, які згодом назвали Слобожанщиною. Серед них був і отаман Герасим Кондратьєв, Сумський полковник. Вже його син, полковник Андрій Кондратьєв розселив частину своїх підданих на річці Корова та її притоці Тельонок, поселення, що виникло 1670 року, назвали Рясне. Невдовзі в […]