Блог

Маєток Хоєцьких, він же монастир

Що?Маєток Хоєцький, він же — Ризоположенський чоловічий монастир.Де?Село Томашівка поблизу Фастова, Київщина.Чому?По-перше, бо це красиво. Архітектор Валеріан Куликовський створив цікаву і нестандартну будівлю в стилі модерн, яку навіть охрестили «Малим Ермітажем».По-друге, бо це цікаво. Зараз у палаці Хоєцьких знаходиться… церква! А все тому, що і сама будівля, і територія навколо неї з 2000 року належать […]

Читать дальше

Про літній Тернопіль. Частина друга. Знайомими місцями

Игровое поле очищено все игроки всборе ждут сигнала для началаШесть с половиной миллиардовслишком тяжёлая ноша для тогочтобы всё начинать сначала Про літній Тернопіль. Частина перша. Понаїхали. Спонсор цього посту пісня гурту ТОЛ — РадіОН. Саме вона спонукала мене написати його. Я, правда, і сам, не зовсім вловлюю зв’язок але коли вона почала грати по радіо […]

Читать дальше

Про літній Тернопіль. Частина перша. Понаїхали.

Над тихим Тернопільським ставомЧаєчка сумно кигиче…Щодня… Щодня… Щодня… ЩодняРадість до серденька кличе.   От зовсім незщодавно писав про весняний Тернопіль, коли ми з Оленкою їздили на фестиваль «Ї».А сьогодні от пишу вже про літнє місто, місто, куди ми приїхали на інший фестиваль — Файне місто 17. Цього разу компанію нам друзі ще склали.Як я вже […]

Читать дальше

КАНЬОНЫ НИКОЛАЕВЩИНЫ, как метод лечения тоски по Крыму.

  Подготовка к походу всегда возвращает детские ощущения и предчувствия предстоящего праздника: «Ну, когда-когда это начнется!!! Скорей бы!» По моему мнению, одними из главнейших участников похода следует считать наши машины. Именно благодаря им мы и получили удивительную возможность увидеть максимум из запланированного. Немного огорчает невозможность смотреть в обе стороны одновременно. В дороге нас практически постоянно […]

Читать дальше

Про серпневу Одесу. Частина перша. Центральна

Босі ноги по пляжах…Тіні втішено ляжуть,Очі мружаться – літо…Море і небо морем залите. На третій день нашого перебування в Чорноморську ми вирішили махнути погуляти по Одесі. Добиралися як завжди без пригод. Не захотіли чекати пряму знайому маршрутку до міста. Сіли в якусь ліву. І вийшло так, що ми довго, нудно , єбенями ( з пересадкою […]

Читать дальше

Про Трускавець. Зелень і бетон

Там бродять по стежкахНезримі наші тіні,Там наші голосиВже не належать нам. Про Трускавець. Частина перша. За пивомПро Трускавець. Частина друга. Гуляючи Далі наш шлях у прогулянкою Трускавцем лежав до Курортного парку. Трускавецький парк був закладений у 1895 році, має яскраво виражені ознаки англійського паркового стилю. Парк почав формуватися в 1895–1907 рр, і в цей період […]

Читать дальше

Про Яремче. Частина п’ята. Стежка Довбуша

Ой по-під гай зелененькийХодить Довбуш молоденькийНа ніженьку налягає,Топірцем ся підпирає. Про Яремче. Частина перша. Про Карпати, пиво і те, як збуваються мрії Про Яремче. Частина друга. До вершини Про Яремче. Частина третя. Куполи Про Яремче. Частина четверта. Водоспади Пора вже закінчувати свою розповідь про Яремче. Роблю це сам, без Оленки, в неї останным часом заваліща […]

Читать дальше

Конотопські зубри

1. В Конотопі бувають не лише відьми. Поїхати в ліс до зубрів я хотів іще минулого року, проте не склалося. Цього разу теж мало не скластися, але щось пішло не так і моя негативна карма дала збій. Тож сьогодні у випуску темний-темний ліс і зубри в ньому 2. Зубри живуть на території Конотопського лісгоспу неподалік від села […]

Читать дальше

Древній Зяслав

      Привіт усім! Сьогодні я запрошую вас на Волинь. Історично заплутано, де саме я народилася ))) Але моє босоноге дитинство (принаймні його літня частина) бігало розлогими берегами річки Хомори і обносило сусідські яблуневі садки в містечку Гриців, що на Шепетівщині (Південно-Східна Волинь). Неподалік Грицева розташоване старовинне місто Ізяслав. Багате на історичні пам’ятки, які, […]

Читать дальше

Гора Колиха. Пік Волинської височини

Волинська височина простягається південніше В.-Волинського, Луцька та Рівного. Складається вона з декількох кряжів розмежованих затишними рівнинами. Найбільші висоти має центральна її частина — Повчанська височина, розташована на захід від Дубна і характеризується складним ланшафтом. Пагорби, порізані ярами та балками,  схили великої крутизни, обривисті виходи крейди. Вершини багатьх пагорбів вкриті листяним лісом.  Найвища гора Волинської височини — […]

Читать дальше

Стіжок та Антонівці. Загублені в Кременецьких горах

Стіжок. Історія Стіжка, це історія колишнього міста, про яке зараз не нагадує нічого. А між тим, Істожек згадувався вже в 1064 році, серед інших укріплень збудованих на південій межі Волині. В 14 столітті є згадки про те що тут бували і Польський король Казимир і Литовський князь Любарт. В кінці 19 століття Стіжок вже описується, […]

Читать дальше

Про Чернівці. Одноденне

Ремарка для тих, хто щойно приєднався. Іноді (з моменту оголошення конкурсу на УІ)) ми пишемо вдвох про ті місця, які відвідали разом. Тому це не записки шизофреніка, який змінює свою гендерну ідентичність у кожному абзаці й сам із собою сперечається, а тут насправді двоє оповідачів: Сашечка, aka falkoner (автор фото і основного тексту, який виділено […]

Читать дальше

Про травневий Тернопіль. Частина друга. Пивна

Давно не писав. Не тільки сюди, а взагалі.Завали на роботі не давали продихнути.Та й у Оленки нема часу, доповнювати. Але ось повертаюся. Поки сам   Я пивом марив, пивом марив сповна, А в небі хмара, наче піна пивна, Я пиво цмулив взимку і навесні, Ячмінні були пива ріки хмільні. Про травневий Тернопіль. Частина перша. Банальна […]

Читать дальше

Про Чорноморськ. Частина друга. Кури

А те кача дрібно скаче, А та курка-чубатурка… По садочку ходить та й ходить, Курчаточок водить та й водить.     Про Чорноморськ. Частина перша. Місто Як і обіцяв, розповідаю про ще одну цікавинку Чорноморська… про курей…     Про них я чув раніше, але вибратися до Міського будинку культури і мистецтв, де знаходяться… кури… […]

Читать дальше

Букатинка — територія Любові і Свободи.

  Я давно мріяла потрапити сюди. Приваблювала до себе особистість скульптора і філософа Олексія Михайловича Альошкіна. Хотілося ближче познайомитися з його дружиною — скульптором і художницею Людмилою Вікторівною Альошкіною (Сафо). За попередніми зустрічами  у селі Буша, я знала, наскільки це неординарні особистості, але потрапити в Букатинку, де вони живуть уже близько 40 років, мені ніяк […]

Читать дальше

Про Вінницю. Частина четверта. Крайня

Гей-гей-гей ВінницяТо не місто, а село.Гей-гей-гей ВінницяКуди мене це занесло?   Оленка сказа, що я » Все класно написав і додати їй нічого», тому я сьогодні знову пишу саменький. Пора вже закінчувати з розповіддю про нашу минулорічну подорож у Вінницю. Відправляти фото в архів… і їхати знову. Тому частина розповіді і названа як «Крайня», а […]

Читать дальше