Житомирська область

Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями. Протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів.
Адміністративний центр – Житомир. Область має: 23 райони; 4 міста обласного підпорядкування: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський; 5 міст районного підпорядкування: Андрушівка, Коростень, Малин, Овруч, Радомишль; 45 селищ міського типу; 1631 сільський населений пункт. Населення області становить 1432,7 тис.; міське населення 806,3 тис. осіб (56,3%), сільське – 626,4 тис. осіб (43,7%).
У Житомирської області є культурно-архітектурні пам’ятки в Овручі, Житомирі, Новограді-Волинському, віднесених до періоду існування Київської Русі; пам’ятки садово-паркового мистецтва, музей фарфору в Баранівці, садиба і пейзажний парк у містечку Верхівня, де жив і працював видатний французький письменник Оноре де Бальзак, музей космонавтики ім. С.П. Корольова. Також відомо такий факт, що в місті Бердичеві у костьолі Св. Варвари вінчався відомий французький прозаїк Оноре де Бальзак з Евеліною Ганською.
Унікальним куточком мальовничої поліської природи є Поліський природний заповідник.

ajax spinner
Ставки. Маєток Дуніна-Вонсовича

Ставки. Маєток Дуніна-Вонсовича

Село Ставки із 1924 по 2016 роки називалося Леніно. Мені дивно – як 15 років незалежності трималася за селом така бридка назва? Як називали себе мешканці села – леніняни? Невже їм було зовсім все рівно? Історія Ставків (Вікіпедія). Перші писемні згадки про село відносяться до 1415 року, коли частина села Ставки була включена в список […]
Семенівка

Семенівка

Село Семенівка лежить поряд із Бердичевом, при дорозі на захід, на Вчорайше. Живе тут близько тисячі осіб. Ми заскочили у село випадково – шановний Ігор Довбиш повідомив, що у селі є панська садиба. До садиби ми на жаль не доїхали – почався сильний дощ, але сфотографували земську школу. Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
Рижани

Рижани

Якось ми їхали із Коростеня у Хорошів, який тоді ще іменувався Володарськом-Волинським, навпростець – за Старим Бобриком повернули праворуч, і потрапили у село Рижани. Міст через Іршу тут був розібраний – от же ж холєра, чому ж ніякого попереджувального знаку не було. Аж тут нас обігнав жигуль, і десь пірнув униз, ліворуч під розібраний міст. […]
Піски. Церква, садиба та хмелесушарка

Піски. Церква, садиба та хмелесушарка

Село Піски відоме із 1587 року. Нині тут мешкає близько 1400 осіб. В селі є три об’єкти, які можна вважати пам’ятками, але жоден із них до оіфційного реєстру пам’яток не включено. Церква святого Георгія збудована у 1913-1914 рр. Садибний будинок поміщиків Капелістів. 19 ст. Хмелесушарка. Період побудови з’ясувати не вдалося. Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
Паволоч. Полкове місто та штетл

Паволоч. Полкове місто та штетл

Село Паволоч, в якому живе близько 14 сотень осіб, лежить осторонь великих доріг, у глухому закутку Попільнянського району. І, напевне немає більше в Україні подібного села, яке колись було значним містом, центром великого полку, знаним центром хасидизму і взагалі єврейського життя. Мені навіть важко пояснити процеси, які перетворили таке місто у село. Звичайно, подібні речі […]
Овруч

Овруч

Скажу банальну, але необхідну фразу – Овруч – одне із найстаріших міст України. Перша письмова згадка про місто із назвою Вручий – центр древлянського племені – датується 946 роком, хоча заснували його точно раніше. Не так вже й багато в Україні міст, які існували до хрещення Русі. Згідно із Іпатіївським літописом, у Овручі загинув князь […]
Новий Завод. Дерев’яний костьол

Новий Завод. Дерев’яний костьол

Новий Завод – здавалося б куди вже більш радянська назва. Але ні, до радянського буття назва немає жодного стосунку, адже заснували село польські поселенці у 1823 році, й відразу дали цю назву, і звучить друге слово зовсім не так, як ми усі подумали – наголос падає на “о” – ЗавОд, і перекладається це слова із […]
Малин

Малин

Якось складалося враження, що у Малині дивитись нічого. Це враження підсилювали його мешканці – нічого дивтись казали, звичайний райцентр, хіба що пам’ятник підпільникам та Міклусі-Маклаю. От я так теж довго думав, але в n-й раз помилився – така вона вже наша ненька Україна, мало розповідає про собі, і про свої міста. Перше, що ми оцінили […]
Лука

Лука

Село Лука розташоване за 17 км від Житомира. Нині тут мешкає близько 1200 осіб. Перша документальна згадка про село датується 1601 роком. Назву пов’язують, чи то з першим поселенцем, якого звали Лука, чи то із численними навколишніми луками. Із кінця 19 століття селом володів поміщик Казимир Добровольський, і саме із ним пов’язані основні пам’ятки Луки: […]
Лісівщина. Ільменітові кар’єри

Лісівщина. Ільменітові кар’єри

Село Лісівщина дуже старе. Припускають, що у 13 столітті воно вже існувало, хоча перша документальна згадка про нього датується 1501 роком.  Зважаючи на великі навколишні ліси, а це полювання та деревина, магнати завжди були не проти заволодіти селом. Тому власники часто змінювались. Наприкінці 19 століття в Лісівщині мешкало 640 осіб, нині мешкає близько 700. Поряд […]
Липки. Млин-замок

Липки. Млин-замок

Село Липки розташоване за 15 км на північ від Попільні. Населення близько 600 осіб. В письмових документах вперше зустрічається під 1618 роком. Лаврентій Похилевич детально розписав зміну власників Липок у 19 столітті. У 1800 році поміщик Воронецький програв село у карти поміщику Моршковському. Після смерті останнього до 1814 року селом володіла одна із його дочок […]
Краснобірка. Церква

Краснобірка. Церква

Іван Биков вже писав про Краснобірку у своєму блозі. Там фото, як храм виглядав років десять тому. Даємо фото 2020 року. Фото Романа Маленкова.
Коростишів

Коростишів

Це місто розташоване за 100 км від Києва та за 20 від Житомира. Його називають містом граніту, адже на його околицях величезна кількість гранітних кар’єрів. І в самому місті багацько всього із граніту, навіть тротуарні бровки. В Коростишеві дуже гарний костьол, зведений Олізарами – колишніми власниками міста, плебанія, залишки маєтку – колонада та бібліотека (фахверк). […]
Червоне. Чому подібні шедеври нікому не потрібні?

Червоне. Чому подібні шедеври нікому не потрібні?

Ми вже писали про Червоне та палац Грохольських-Терещенків, який тут розташований, але зайвий раз згадати про цю
Корнин. Водяний млин

Корнин. Водяний млин

Корнин – селище в Житомирському районі, яке заснували у 1550 році. Воно пройшло довгий історичний шлях, але історико-культурних пам’яток тут збереглося небагато. Ми знайшли лише одну – водяний млин зведений у 1898 році. Історія Корнина дуже детально описана у Вікіпедії, почитайте, кому цікаво. Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
Кмитів. Маєток Сумовських та музей радянського мистецтва

Кмитів. Маєток Сумовських та музей радянського мистецтва

Садиба Сумовських у Кмитові на Житомирщині нагадує мені такого собі кіборга. Як би і свої природні частини тіла є, але більшість – штучне надбання. Одягнута в цеглу та металочерепицю на відсотків 70-80, проте із збереженими ганками, башточкою та частиною другого поверху, вона все ще може приваблювати. Все ж не зовсім зрозуміло, як над пам’яткою місцевого […]