Головна > Міста та регіони

ajax spinner
Сенсаційна знахідка у Панкратовому. Кромлех? Гендж? С 75?

Сенсаційна знахідка у Панкратовому. Кромлех? Гендж? С 75?

В Панкратове я потрапив уперше під час експедиції у 2015 році. Тоді я займався ландшафтознавством і досліджував тутешні ландшафти. Вони виявилися надзвичайно мальовничими – заплава та надзаплавна тераса Південного Бугу, із виходами каміння та скель – неймовірне видовище. Із пам’яток я знайшов лише руїни водяного млина, а ще, на пагорбі, незрозумілі кільцеві вали із одним […]
Греція. Острів Егіна

Греція. Острів Егіна

Егіна мене вразила не фісташками – тут я вперше відчув колорит і дивовижність життя маленького острова, який накопичив у собі, за тисячоліття, скарби багатьох цивілізацій, але відноситься до них, зовсім не як до скарбів, а як до чогось абсолютно звичайного, банального. Мене вразила природа – гостроверхі гори Егіни та навколишніх островів, яких тут було видно […]
Греція Острів Саламіна

Греція Острів Саламіна

Саламіна була моїм першим островом. Ну я не рахую острови на рідній Росі, Труханів, Долобецький та Венеціанський на Дніпрі у Києві, Березань чи Джарилгач – я маю на увазі заселені острови, насичені природою, архітектурою та колоритом. І от першим таким був острів Саламіна. Хоча знову я прибріхую, адже я бував і на Кіпрі – ну […]
Афіни. Тут починалась цивілізація

Афіни. Тут починалась цивілізація

Відразу хочу про те, що мене давно турбує – чому Афіни, і чому в множині? Греки офіційно називають Αθήνα – Атена. Ну про «т» і «ф» якось більш-менш зрозуміло – то особливості перекладу сполучення «th» – як вже узвичаїлося в мові – так і кажемо, а щодо однини-множини – виявляється до 1970-х років, у грецькій […]
Плющівка. Ефингар. Єврейська колонія землеробів

Плющівка. Ефингар. Єврейська колонія землеробів

Плющівка розташована поряд із селом Шляхове. Якщо останнє було німецькою землеробською колонією Нове Карлсруе, то Плющівка називалася Єфингар (на івриті гарна ріка) і була єврейською землеробською колонією. У 1806 році в частині губерній Російської імперії євреям дозволили займатись сільським господарством, щоправда у 1808 році з’явилася нова заборона, але не у південних нових (свіжеокупованих) регіонах, де […]
Кир’яківка

Кир’яківка

Кир’яківка була заснована у 1796 році. На початку 19 століття поряд із селом заснували свою колонію німці – вона називалася Штейнберг. Німців там давно немає, але їхні, криті черепицею будинки збереглися. Штемберка – так називають цю околицю нинішні мешканці Кир’яківки. В Кир’яківці зберігся садибний будинок місцевих поміщиків Богдановичів. Доволі проста двоповерхова будівля із чотирма масивними […]
Петрово-Солониха

Петрово-Солониха

Петрово-Солониха – одне із найстаріших сіл Миколаївщини. Воно лежить на березі Бузького лиману. Його заснували у 1768 році гайдамаки-втікачі із Поділля. Село назвали Солониха, за назвою тутешньої балки. Пізніше, у 1798 році, в селі збудували церкву Петра і Павла, яка існує і нині – простенька, але досить колоритна, особливо у синтезі і з вапняковою огорожею. […]
Грушівка. Гидирим

Грушівка. Гидирим

Грушівка була заснована у 1750-роки, в ті часи, коли ці землі належали Османській імперії. Спочатку село називалося Гидирим, і саме з цією назвою у 1792 році, після захоплення Причорномор’я росіянами, село купив Михайло Кумбурлей. На початку 19 століття, коли новим власником став поміщик Корбе, Гидирим змило весняною повінню Південного Буга. Селяни перебралися на пагорби, де […]
Чаусеве. Понтонний міст через Південний Буг

Чаусеве. Понтонний міст через Південний Буг

Чаусове було засноване у 1700 році. Звичайнісіньке село, цікаве своїм понтонним мостом через Південний Буг. В Чаусове ми потрапили під час нашої зимової експедиції, організованої за підтримки Lexus. Але понтонний міст виявився для нашого джипу завузьким – переїхати по ньому у Чаусове Друге, до церкви 1860 року побудови, ми не змогли, а йти пішки не […]
Кудинівці

Кудинівці

Коли вперше побачив цю церкву Воскресіння Господнього в Кудинівцях на Зборівщині, подумав, що їй, ну напевно не більше 10 років, такий собі прямокутничок без будь-яких прикрас. Село малесеньке, на 130 мешканців, коштів у громади небагато, що змогли, те й збудували. Ан ні. Вже потім поцікавися, знайшов про неї інформацію. Хоч церква і є однією з […]
Миколаїв. Столиця корабелів

Миколаїв. Столиця корабелів

Кажуть, що люди тут жили із давніх-давен, але ж так можна сказати про будь який клаптик суходолу, хіба крім Антарктиди й високих гір. А у 14 столітті тут з’явилося справжнє місто – Вітовка, на честь князя Вітовта, який його заснував. Важко говорити про розміри цього міста, але відомо, що на початку 15 століття воно вело […]
Первомайськ. Три в одному

Первомайськ. Три в одному

У середині 18 століття тут, у місці впадіння Синюхи у Південний Буг, було три міста і три країни – Ольвіополь (Орлик) – Російська імперія, Богополь – Річ Посполита та Голта – Османська імперія. Це було унікальне явище, адже розділяли ці міста лише річкові русла. Торгівля і обмін товарами, контрабанда і мито, гусари, козаки і яничари […]
Кудобинці

Кудобинці

Село Кудобинці на Зборівщині вперше згадується серед сіл Золочівського ключа маєтностей у зв’язку з переходом у 1598 р. від Черинковських у власність Марка Собеського. Оскільки воно належало до цього акту Черинковським, то воно є ще старішим. В селі є церква св. апостола Івана Богослова (на це вказує і зображення святого на верху західної стіни), збудована […]
Тростянець на Зборівщині

Тростянець на Зборівщині

Перша писемна згадка про Тростянець Зборівського району – 1437 рік. В міжвоєнний період в селі, яка тоді носило назву Тростянець Великий був Народний Дім, сільськогосподарський магазин, фільварок Сестер милосердя, молочарня Молочного кооперативу, млин «Спілки млинарів», греко-католицька та римо-католицька парафії, початкова школа, пожежна частина, «Український народний дім». В Тростянці є дві святині, одна – зруйнована колишня […]
Білокриниця

Білокриниця

І село наче таке гарненьке та чепурненьке, і церква симатична та доглянута, але ні про одне, ні про іншу в мережі нічого не знайти, окрім того, що перша писемна згадка про село Білокриниця Зборівського району — 1532 року, а кам’яна Церква Воздвиження Чесного Хреста збудована 1913 року. Фото Ігоря Дорожка.
Заруддя

Заруддя

Село Заруддя Зборівського району згадується вперше з 1570 року. Від 1743 року це вже містечко. Входило до Золочівського округу Королівства Галичини та Володимирії у складі імперії Габсбургів, потім Австрійської імперії. Поблизу села виявлені археологічні пам’ятки давньоруської культури, городище, що мало селища-супутники. Свого часу в селі існував замок. Фортецю спорудив Ян Сенявський в середині 16 ст. […]