- Балаклійський район
- Барвінківський район
- Богодухівський район
- Валківський район
- Великобурлуцький район
- Вовчанський район
- Дворічанський
- Дергачівський район
- Зміївський район
- Золочівський район
- Ізюмський район
- Коломацький район
- Красноградський район
- Краснокутський район
- Куп'янський район
- Нововодолазький район
- Печенізький район
- Харківський район
- Харків
- Чугуївський район
- Шевченківський район
Харківська область розташована в північно-східній частині України. Регіон межує з Дніпропетровською, Донецькою, Луганською, Полтавською та Сумською областями. На півночі Харківщини проходить державний кордон з Російською Федерацією. Площа території становить 31.4 тис. кв. км.
В адміністративно-територіальному відношенні область поділяється на 27 районів. У регіоні розташовано 17 міст (в т.ч. 7 обласного підпорядкування), 61 селище міського типу, 1683 сільських населених пунктів. Найбільші міста – Харків, Ізюм, Лозова. Загальна чисельність населення регіону – 2998 тис. осіб.
Про глибокі стародавні корені краю свідчать археологічні знахідки, зокрема пам’ятки сарматської культури (могильні кургани) в південних районах, ранньослов’янської культури (Зміївський, Краснокутський райони), салтівської культури. Пам’яткою воєнно-інженерного мистецтва першої половини ХVІІІ ст. є Ізюмська оборонна лінія. На Харківщині велика кількість пам’яток монументального мистецтва, присвячених видатним особистостям козацтва. Унікальними історичними пам’ятниками окремих населених пунктів є краєзнавчі музеї. До головних архітектурних пам’яток відносять найстарішу кам’яну споруду українського бароко – триглавий Покровський собор, а також комплекс споруд Харківського університету, Благовіщенський собор, Церкву Трьох Святителів, Єврейську синагогу, Римсько-католицьку церкву у Харкові та ін.
Унікальні цінні природні територіальні комплекси зосереджені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду області, найцікавішими з яких є: національний природний парк “Гомільшанські ліси”, регіональні ландшафтні парки “Великобурлуцький степ”, “Печенізьке поле” та “Ізюмська лука”; ботанічний сад Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, Харківський зоопарк. Неповторні територіальні комплекси Харківщини – це Дворічанський та Слобожанський природні парки, які в недалекій перспективі будуть віднесені до НПП України. “Альпійська долина” – перший в Харківському регіоні (Зміївський район) гірськолижний центр із системою штучного засніження схилів.
Суха Гомільша. Городище
Городище та прадавнє селище “Суха Гомільша”, що розташовані поряд з однойменним селом Зміївського району Харківщини, можна назвати унікальними. В різні епохи, з V ст. до н.е. до середини Х ст. н.е. тут оселялись люди, тому вони мають нашарування різних культур. Дослідження та розкопи виявили, що городище має ознаки поселення носіїв скіфської лісостепової, пенківської і салтівської […]
Ков’яги
Нинішня церква Різдва Пресвятої Богородиці в Ков’ягах Валківського району Харківщини – то вже третя. Перша відома з 1732 року. Також відомо, що вже тоді при церкві була школа, в якій грамоті вчив дячок. 1773 року її замінили на нову, будували на кошти прихожан. Гумілевський писав, що навколо церкви був великий фруктовий сад, утім як і […]
Знам’янка
Хто з вас любить печери? Є люди, не маю на увазі професіоналів, спелеологів тощо, які готові днями в них просиджувати. Хтось полюбляє вивчати печери природного походження, хтось вивчає печерні монастирі. А є й печери такі, як біля села Знам’янка Нововодолазького району Харківщини, непримітна, у вигляді гроту, маленька (близько 2,5 на 2,5 м та висотою не […]
Реп’яхівка
Дуже важко збирати інформацію та писати про село, його історію, навіть якщо в ньому збереглась, хай і в поганому стані, якась пам’ятка, але проживає всього 8 (!!!) мешканців. Ну ось як в селі Реп’яхівка колишнього Зміївського району. Є там мурована садиба, будинок, збудований в 1905-1996 роках, в стилі цегляного модерну. Вікіпедія та інші джерела дуже […]
Водяне
В селі Водяне Зміївського району знаходиться Борисо-Глібський жіночий монастир. Він відноситься не до старовинних зруйнованих та відновлених монастирів, а до новостворених, заснованих вже в новітній час. Заснована обитель була 1997 року, а передувала цьому відбудова занедбаної церкви кінця 19 – початку 20 ст. Існуюча Борисо-Глібська церква, що знаходиться на території монастиря, почала будуватись ще з […]
Петропавлівка
Село Петропавлівка, як і абсолютна більшість поселень Куп’янщини, виникло в кінці 17ст., точніше – у 80-х роках. Харківський полковник Донець-Захаржевський у 1682 році одержав вказівку продовжити заселення дикого поля, дозволяючи виділити неосвоєні землі тим поселенцям уже утворених слобод, котрі побажають заселити нові місця. Вірніше, спочатку це було не село й не слобода. Було кілька окремих […]
Моначинівка
Є в Куп’янському районі село Моначинівка. Як слобода воно виникло в кінці 17 ст., і кажуть, заснував неї козак з прізвиськом Моначин, який прийшов сюди з групою людей з Правобережжя Дніпра. Так це чи ні, але документальних свідчень цьому нема. Проте точно відомо, що через деякий час власниками села був рід Розаліон-Сошалських. Родоначальником прийнято вважати […]
Курилівка
Заснування слободи Курилівка відноситься до часів чергового спалаху заселення краю, першої третини 18 ст., та датується приблизно 1730 роком. В Курилівці знаходиться дерев’яна церква Іоана Богослова, яка є, напевно, однією з найстаріших церков Харківщини. Вона – справжня мандрівниця, причому мандрувала двічі. Початково храм було збудовано у Куп’янську, тоді ще слободі Купенка, та освячений як Петропавлівський. […]
Сенькове
До 1680 року біля слободи Купенської на правому березі Оскола не існувало постійних поселень, проте спроби їх заснування були. Московський воєвода Аверій Опухтін в 1680 році мав намір збудувати на горі, в місцині, що мала назву “Сеньків діл”, караульний острог, але свої плани не здійснив. А вже в документах 1683 року біля Сенькового долу згадується […]
Катеринівка
Чергова сакральна руїна. На цей раз у Катеринівці Великобурлуцького району. Церква Дмитра Солунського, 1910 року. Хоча на старих листівках вказується, що то церква Вознесіння Господнього. Коли відбулось переосвячення, чи можливо то інша церква, ще необхідно вияснити. Вікі, та й не лише вона, пише, що Катеринівка виникла 1861 року, коли кріпаків-селян поміщики Микола Хитров та Катерина […]
Берестовенька
Село Берестовенька Красноградського району заснували 1787 року, як і колишнє Берестовеньки (нинішнє Іванівське). Практично однакові назви та час заснування можуть свідчити про те, що й засновники поселень були ті ж самі. Хоча Іванівське за територією є значно більшим, і простягнулось вздовж річки на 9 км, кількість населення в селах майже однакова. В селі є досить […]
Іванівське
Це село, що в Красноградському районі Харківщини та що зараз називається Іванівське (з 2016 року), менш ніж за 100 років встигло змінити назву чотири рази. З самого початку свого заснування 1787 року село називалось Берестовеньки, і так було до 1933 року. Того року вирішили в черговий раз вшанувати Ворошилова, мало ж було населених пунктів з […]
Кочеток
Землі в околицях селища Кочеток були заселені з давніх часів Дикого поля. Ще до формування Бєлгородського приказу тут несли службу Путивльські станичники, а в 1571 році князь Михайло Тюфякін та диякон Матвій Ржевський встановлювали прикордонні межові стовпи. Назва Кочеток відноситься до першої половини 17 ст. і походить від одноіменного колодязя. Після заселення покинутого козаками Чугуєва […]
Коломак
Коломак отримав назву від річки Коломак, на березі якої зупинилися перші поселенці. Імовірно, назву річці дали половці, які селилися у цих містах ще у ІХ-ХІІ століттях. Тюркською «коло мак» — розгалужена, заболочена річка, тому це цілком ймовірно. Вперше Коломак згадується у записах за 1571 рік як городище Коломак. На початку другої половини XVII століття переселенці […]
Коробочкине
Селище Коробочкине засноване 1747 року. Воно хоч дещо молодше від інших поселень Чугуївщини, що виникали як військові поселення у 17 ст., проте спромоглось стати волосним центром Чугуївського округу військових поселень. Саме про ті часи нагадує колишня волосна управа, що складається з двох збережених корпусів, північного та південного. Збудовані вони були 1823 року, за єдиним зразковим […]