Корсунь. Вигляд на палац Понятовських-Лопухіних-Демидових та Преображенський собор. Вигляд зі сторони костьолу. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей Преображенський собор було зруйновано врадянські часи Galeria Malarstva Polskiego
Читать дальше
Чигирин. Вигляд з пагорбу. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей
Читать дальше
Біла Церква. Костьол Іоанна Хрестителя та палац Браницьких. Вигляд групи будинків на Двірцевій площі . Двоповерховий палац, ліворуч будинок дворянського зібрання. На пагорбі костьол Іоана Хрестителя. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей У палаці нині школа мистецтв, будинок дворянського зібрання не зберігся, костьол нині є Обласним будинком органної та камерної музики. Біла Церква. Преображенський собор […]
Читать дальше
Преображенський кафедральний собор у Білій Церкві зводили шість років — із 1833 по 1839. Замовницею собору була графиня Олександра Браницька. Для будівництва собору використали проект інженера Вонтрезанта, який був розроблений ще у 18 столітті для Спасо-Преображенського собору Одеси. Майже одночасно із собором почали зводити велику дзвіницю, яка відрізнялася від дзвіниці у Одесі (архітектор Фраполлі). Преображенський […]
Читать дальше
Одеська художниця Оксана Мась створила унікальне пано, яке складене із 15 тисяч писанок. Дерев’яні заготовки для писанок було виготовлено у Західній Україні. Кожне яйце було розписано вручну. Над ними працювали майстри із усієї України. Робота тривала 9 місяців. Спочатку планувалося розмістити пано на одній із станцій київського метрополітену. Але на пропозицію міністра культури Василя Вовкуна, […]
Читать дальшеЗ сайту http://castle-way.blogspot.com/ Коли після гомінкого Львова хочеться відпочити душею, починаєш мимоволі перебирати в думках ті місця, куди можна було б відправитися. Згадується Старе Село, Заклад, Звенигород, Бібрка, але, мабуть,саме Оброшино є тим місцем, куди потрібно відправитися в першу чергу. Мало хто знає, що там знаходиться надзвичайно затишна і гармонійна колишня резиденція архієпископів, а також […]
Читать дальше
Територія Білої Церкви починає залюднюватися в глибоку давнину ще в епоху палеоліту і особливо інтенсивно після найбільшого в Європі дніпровського зледеніння, датованого приблизно 240 тис. років тому.Сурові умови праці прискорили вдосконалення засобів праці ,насамперед мисливських знарядь.На білоцерківських землях знайдено багато пам’яток трипільської та черняхівської культури (с. Шкарівка, с. Пилипча) ці пам’ятки знаходяться у білоцерківському краєзнавчому […]
Читать дальше