- Білоцерківський район
- Богуславський район
- Бориспільський район
- Бородянський район
- Броварський район
- Бучанський район
- Васильківський район
- Вишгородський район
- Володарський район
- Іванківський район
- Кагарлицький район
- Києво-Святошинський район
- Київ
- Макарівський район
- Миронівський район
- Обухівський район
- Поліський район
- Рокитнянський район
- Сквирський район
- Ставищенський район
- Тетіївський район
- Фастівський район
Київська область поділяється на 25 адміністративних районів, тут розташовано 25 міст, 30 селищ, 1221 село. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.
Загальна чисельність населення області становить 1850 тис. осіб. Область утворено 27 лютого 1932 p., але з того часу її межі кілька разів змінювалися. Нині вона межує на заході з Житомирською і Вінницькою, на сході – з Полтавською і Чернігівською, на півдні – з Черкаською областями України, а на півночі – з Гомельською областю Білорусії.
Київська область – столичний регіон і абсолютним лідером за туристичною популярністю тут є столиця та адміністративний центр – Київ. Причому це лідер не лише Київщини, а й усієї України. Але й крім Києва в регіоні вистачає туристично привабливих об’єктів. В першу чергу це Біла Церква з парком «Олександрія» та Переяслав-Хмельницький із скансеном. Також увагу туристів привертають Пархомівка (із однією з найгарніших у країні церков), Томашівка (із панським маєтком Хоєцьких), Васильків (із собором Антонія та Феодосія), Фастів (із Воздвиженським костьолом та Покровською церквою), Сулимівка (із фортифікаційною Покровською церквою), Ромашки (з однією з найбільших церков України).
В області багато оригінальних зразків дерев’яного зодчества. Деякі дерев’яні церкви є справжніми архітектурними шедеврами. Наприклад, у Кожанці, Сухолісах, Синяві, Житніх Горах, Півнях, Тулинцях, Вільхівці, Селищі, Малій Стариці, Малій Березанці, Лукашах, Лехнівці.
Справжній захват у туристів викликають споруди водяних млинів на Росі та її притоках. На особливу увагу заслуговують млини у Городищі-Пустоварівському, Синяві, Пугачівці, Бушевому, Чубинцях, Буках. У тих же Буках розташований один із найгарніших в Україні заміських житлових комплексів (маєтків). А ще значною популярністю користується село Ковалівка за свій по-європейському модернізований центр.
Київщина славиться своїми казково-мальовничими ландшафтами. Особливою славою користуються краєвиди долини Дніпра (Трипілля, Витачів, Ржищів та ін.). Значну популярність мають і гористо-кам’янисті пейзажі долини Росі (Глибічка, Чмирівка, Бородані, Богуслав, Біла Церква та ін.). Також серед річок області надпопулярною є красуня Десна – рай для рибалок та байдарочників.

Прибутковий будинок Горенка, Велика Житомирська, 24
Колишній прибутковий будинок на Великій Житомирській у Києві. Номер 24. Розкішний неоренесансно-необароковий декор, який виглядає чудово навіть у своїй пошарпаності. Дмитро Малаков писав, що замовником будинку, який звели у 1897-1899 роках, був Леонтій Ганкевич, який володів тутешньою садибою. На думку Малакова, проект виконав архітектор Микола Казанський, хоча деякі дослідники припускають, що автором проекту є Олександр […]
Прибутковий будинок із козаком та індіанцями
Модерновий будинок на вулиці Спаська 6А звертає на себе увагу, особливо серед поціновувачів цього стилю і взагалі любителів архітектури. На жаль, він потребує реставрації (станом на 2025 рік) – тиньк і декор в багатьох місцях повідвалювались, у стінах щілини, фарба вже давно незрозумілого сіро-брунатого кольору. Навіть у такому стані він виглядає досить велично, а колись […]
Музей гетьманства в “будинку Мазепи”
Це одна із небагатьох будівель Подолу, яка вціліла після пожежі 1811 року. Тоді відбулося докорінне перепланування міста – його будували фактично «з нуля», і лише нечисленні муровані будівлі та цегляні храми, є свідками старого допожежного Подолу. Майже усі вони стоять під кутом до сучасних вулиць, спроектованих у відповідності до норм магдебурзького права. Серед них і […]
Будинок кушнірського цеху
Будинок кушнірського цеху. Київ. Контрактова площа, 8. Кушнірство – традиційне українське ремесло, яке включало вичинку шкіри із хутром та пошиття із неї одягу: кожухів, шапок, рукавиць. У Києві кушнірство було розповсюджене здавна, а від часів появи Магдебурзького права з’явився і окремий кушнірський цех. Садиба кушнірського цеху у 18 столітті розміщувалася поряд із торжищем, яке нині […]
DOM 10 на Спаській 10
Dom N10. Спаська 10. Територія Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”. У цьому відреставрованому будинку нині ресторан. Не із дешевих. Власники ресторану постаралися чудово відновити інтер’єри, зберегли колорит і, навіть, автентичні дерев’яні балки. Ресторан розміщений на двох поверхах – основному і цокольному. На сайті закладу вказується, що у 19 столітті тут було житло та майстерня скульптора. […]
Будинок контори торгового дому “Апштейн Т.М. і сини”
Будинок контори торгового дому “Апштейн Т.М. і сини”. Спаська, 12. Будинок торогової контори єврейського купця 1-ї гільдії, Товія (Тев’є) Апштейна – “Апштейн Т.М. і сини” звів чудовий, фактично геніальний архітектор, Валеріан Риков у 1912-1913 рр. Це саме той Риков, який разом із Жуковським, спроектував і звів шедевральний залізничний вокзал у Жмеринці. Стиль колишньої контори Апштейна […]
Київ. Поділ. Модернові будинки-близнюки
Чудові модернові будинки-близнюки у Києві, на Набережно-Хрещатицькій 7б. Їх збудували у 1913 році. Тут збереглися фасади та інтер’єри (принаймні, на сходових клітинах). Вони чотириповерхові, а висота між поверхами 3,6 м. Свого часу подібний модерн був популярним у Європі і Київ не виключення. Далі текст Антона Короба: Унікальний комплекс з двох дворових житлових флігелів садиби, збудованих […]
Колишня поштово-диліжансна станція, що на Поштовій площі столиці, знову стане музеєм
Приблизно посередині Поштової площі, за церквою Різдва Христового, стоїть невеличкий симпатичний будиночок. Це все, що залишилося від колись чималого комплексу Київської поштової диліжансної станції. Останній майже вщент знищили під час будівництва метрополітену. Ця станція колись і дала назву сучасній площі. Уцілілий станційний будинок у 1976-1982 роках відреставрували з відтворенням первісного оздоблення фасаду, залишки якого були […]
Тараща. Керамічні димарі
Керамічні димарі – маловідомі, але надзвичайно красиві, цінні та унікальні архітектурні елементи. Вони збереглися переважно в багатьох історичних містах і селах,зокрема у центральній Україні. Зараз мова піде про керамічні димарі у місті Тараща Київської області, де збереглась значна їх кількість. Наразі в місті та сусідніх селах зафіксовано більше 270 зразків. Виготовлені з місцевої глини й […]
Києво-Печерська лавра. Воскресенська (Афганська) церква
На відміну від більшості лаврських храмів Воскресенська церква розташована ззовні стін обителі, прямо при вулиці Лаврській, і до неї можна зайти без відвідування монастиря. Від Лаврської на церковне подвір’я веде цегляна брама, яку звели на початку ХХ століття, і цим зіпсували гармонійність храму, адже за брамою видно дзвіницю, а самої церкви і не видно. Щоб […]
Бориспіль. Покровський собор
Від цих розписів перехоплює подих. Хоч вони і різностильові, і мають коріння у московській школі (так нам пояснили мистецтвознавці), але виконані дуже якісно. Звів собор відомий релігійний діяч від УПЦ МП – Софроній (Дмитрук), який у 1989-1992 рр. був благочинним Бориспільського округу. Він був лідером “проукраїнського крила” УПЦ МП, і головним прибічником автокефалії. 2005 року, […]
Шпитьки. Залишки маєтку Терещенків. Водонапірка
Залишки маєтку цукрового магната Терещенка в селі Шпитьки на Київщині. Залишились парк з віковими дубами, водогінна вежа початку 20 століття з прибудованою каретною та погріб. Стан парку задовільний – поприбирати його і там буде цілком гарно. Інша справа вежа з каретною. Судячи по фотографіям в мережі, будівлі використовувались до кінця 90-х за промисловим призначенням. Та […]
Васильків. Собор Антонія і Феодосія
Собор Антонія і Феодосія збудував видатний лаврський зодчий Степан Ковнір. До самої смерті він був кріпаком Києво-Печерської лаври, але будував на замовлення архімандритів, і звичайно, був людиною не бідною. Він міг викупити себе із кріпацтва, але не бачив у цьому необхідності. Творив Ковнір у стилі українського бароко. Собор зводили три роки (1755-1758 р.р.) і присвятили […]