- Білоцерківський район
- Богуславський район
- Бориспільський район
- Бородянський район
- Броварський район
- Бучанський район
- Васильківський район
- Вишгородський район
- Володарський район
- Іванківський район
- Кагарлицький район
- Києво-Святошинський район
- Київ
- Макарівський район
- Миронівський район
- Обухівський район
- Поліський район
- Рокитнянський район
- Сквирський район
- Ставищенський район
- Тетіївський район
- Фастівський район
Київська область поділяється на 25 адміністративних районів, тут розташовано 25 міст, 30 селищ, 1221 село. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.
Загальна чисельність населення області становить 1850 тис. осіб. Область утворено 27 лютого 1932 p., але з того часу її межі кілька разів змінювалися. Нині вона межує на заході з Житомирською і Вінницькою, на сході – з Полтавською і Чернігівською, на півдні – з Черкаською областями України, а на півночі – з Гомельською областю Білорусії.
Київська область – столичний регіон і абсолютним лідером за туристичною популярністю тут є столиця та адміністративний центр – Київ. Причому це лідер не лише Київщини, а й усієї України. Але й крім Києва в регіоні вистачає туристично привабливих об’єктів. В першу чергу це Біла Церква з парком «Олександрія» та Переяслав-Хмельницький із скансеном. Також увагу туристів привертають Пархомівка (із однією з найгарніших у країні церков), Томашівка (із панським маєтком Хоєцьких), Васильків (із собором Антонія та Феодосія), Фастів (із Воздвиженським костьолом та Покровською церквою), Сулимівка (із фортифікаційною Покровською церквою), Ромашки (з однією з найбільших церков України).
В області багато оригінальних зразків дерев’яного зодчества. Деякі дерев’яні церкви є справжніми архітектурними шедеврами. Наприклад, у Кожанці, Сухолісах, Синяві, Житніх Горах, Півнях, Тулинцях, Вільхівці, Селищі, Малій Стариці, Малій Березанці, Лукашах, Лехнівці.
Справжній захват у туристів викликають споруди водяних млинів на Росі та її притоках. На особливу увагу заслуговують млини у Городищі-Пустоварівському, Синяві, Пугачівці, Бушевому, Чубинцях, Буках. У тих же Буках розташований один із найгарніших в Україні заміських житлових комплексів (маєтків). А ще значною популярністю користується село Ковалівка за свій по-європейському модернізований центр.
Київщина славиться своїми казково-мальовничими ландшафтами. Особливою славою користуються краєвиди долини Дніпра (Трипілля, Витачів, Ржищів та ін.). Значну популярність мають і гористо-кам’янисті пейзажі долини Росі (Глибічка, Чмирівка, Бородані, Богуслав, Біла Церква та ін.). Також серед річок області надпопулярною є красуня Десна – рай для рибалок та байдарочників.

Будинок Назарія Сухоти
Ця примітна будівля із двома колонами розташована на Котрактовій площі під номером 12/8, на розі із Покровською вулицею. Напевне, це один із найстаріших житлових будинків Контрактової площі, адже звели його ще у 1804 році. Замовником був київський багатий підприємець і купець – Назарій Сухота. Будинок був двоповерховим, із глибоким цокольним поверхом, де були комори і […]
Прибутковий будинок Коляди. Велика Житомирська 38
У 1882 році ця ділянка належала Афігоногену Сопоцинському. У 1899 році її купив Дмитро Коляда – колишній селянин, який розбагатів і перебрався у Київ. А потім і прізвище собі змінив із Коляда на Колядін. Саме Дмітрій Колядін і замовив архітектору Владіміру Ніколаєву зведення прибуткового будинку, який завершили за рік. Цей будинок став одним із кращих […]
Прибутковий будинок Кравцова. Велика Житомирська 40
Великий прибутковий будинок на перетині вулиці Великої Житомирської (40/2) та Львівської площі, був зведений у 1912 році у стилі неокласицизму. У той час це була садиба Пантелеймона Кравцова, імовірно, він і був замовником. Будівля – п’ятиповерхова, цегляна, Г-подібна в плані. Складається з двох різних за протяжністю житлових секцій. Перший поверх був відведений для приміщень громадського […]
Храми Подолу. Церква Різдва Христового
Церкву Різдва Христового на київському Подолі збудував перший головний архітектор Києва Андрій Меленський. Проект він виконав у 1808 році, а наступного року почалося будівництво. Освятили храм у 1814 році, вже після Великої пожежі (1811 р.). Перед Меленським стояла складна задача – звести доволі помітний храм у обмеженому об’ємі. Він чудово справився із нею. Стиль церкви […]
Прибутковий будинок Горенка, Велика Житомирська, 24
Колишній прибутковий будинок на Великій Житомирській у Києві. Номер 24. Розкішний неоренесансно-необароковий декор, який виглядає чудово навіть у своїй пошарпаності. Дмитро Малаков писав, що замовником будинку, який звели у 1897-1899 роках, був Леонтій Ганкевич, який володів тутешньою садибою. На думку Малакова, проект виконав архітектор Микола Казанський, хоча деякі дослідники припускають, що автором проекту є Олександр […]
Прибутковий будинок із козаком та індіанцями
Модерновий будинок на вулиці Спаська 6А звертає на себе увагу, особливо серед поціновувачів цього стилю і взагалі любителів архітектури. На жаль, він потребує реставрації (станом на 2025 рік) – тиньк і декор в багатьох місцях повідвалювались, у стінах щілини, фарба вже давно незрозумілого сіро-брунатого кольору. Навіть у такому стані він виглядає досить велично, а колись […]
Музей гетьманства в “будинку Мазепи”
Це одна із небагатьох будівель Подолу, яка вціліла після пожежі 1811 року. Тоді відбулося докорінне перепланування міста – його будували фактично «з нуля», і лише нечисленні муровані будівлі та цегляні храми, є свідками старого допожежного Подолу. Майже усі вони стоять під кутом до сучасних вулиць, спроектованих у відповідності до норм магдебурзького права. Серед них і […]
Будинок кушнірського цеху
Будинок кушнірського цеху. Київ. Контрактова площа, 8. Кушнірство – традиційне українське ремесло, яке включало вичинку шкіри із хутром та пошиття із неї одягу: кожухів, шапок, рукавиць. У Києві кушнірство було розповсюджене здавна, а від часів появи Магдебурзького права з’явився і окремий кушнірський цех. Садиба кушнірського цеху у 18 столітті розміщувалася поряд із торжищем, яке нині […]
DOM 10 на Спаській 10
Dom N10. Спаська 10. Територія Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”. У цьому відреставрованому будинку нині ресторан. Не із дешевих. Власники ресторану постаралися чудово відновити інтер’єри, зберегли колорит і, навіть, автентичні дерев’яні балки. Ресторан розміщений на двох поверхах – основному і цокольному. На сайті закладу вказується, що у 19 столітті тут було житло та майстерня скульптора. […]
Будинок контори торгового дому “Апштейн Т.М. і сини”
Будинок контори торгового дому “Апштейн Т.М. і сини”. Спаська, 12. Будинок торогової контори єврейського купця 1-ї гільдії, Товія (Тев’є) Апштейна – “Апштейн Т.М. і сини” звів чудовий, фактично геніальний архітектор, Валеріан Риков у 1912-1913 рр. Це саме той Риков, який разом із Жуковським, спроектував і звів шедевральний залізничний вокзал у Жмеринці. Стиль колишньої контори Апштейна […]
Київ. Поділ. Модернові будинки-близнюки
Чудові модернові будинки-близнюки у Києві, на Набережно-Хрещатицькій 7б. Їх збудували у 1913 році. Тут збереглися фасади та інтер’єри (принаймні, на сходових клітинах). Вони чотириповерхові, а висота між поверхами 3,6 м. Свого часу подібний модерн був популярним у Європі і Київ не виключення. Далі текст Антона Короба: Унікальний комплекс з двох дворових житлових флігелів садиби, збудованих […]
Тараща. Керамічні димарі
Керамічні димарі – маловідомі, але надзвичайно красиві, цінні та унікальні архітектурні елементи. Вони збереглися переважно в багатьох історичних містах і селах,зокрема у центральній Україні. Зараз мова піде про керамічні димарі у місті Тараща Київської області, де збереглась значна їх кількість. Наразі в місті та сусідніх селах зафіксовано більше 270 зразків. Виготовлені з місцевої глини й […]
Києво-Печерська лавра. Воскресенська (Афганська) церква
На відміну від більшості лаврських храмів Воскресенська церква розташована ззовні стін обителі, прямо при вулиці Лаврській, і до неї можна зайти без відвідування монастиря. Від Лаврської на церковне подвір’я веде цегляна брама, яку звели на початку ХХ століття, і цим зіпсували гармонійність храму, адже за брамою видно дзвіницю, а самої церкви і не видно. Щоб […]
Бориспіль. Покровський собор
Від цих розписів перехоплює подих. Хоч вони і різностильові, і мають коріння у московській школі (так нам пояснили мистецтвознавці), але виконані дуже якісно. Звів собор відомий релігійний діяч від УПЦ МП – Софроній (Дмитрук), який у 1989-1992 рр. був благочинним Бориспільського округу. Він був лідером “проукраїнського крила” УПЦ МП, і головним прибічником автокефалії. 2005 року, […]