ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ! Національний природний парк «Голосіївський», який був створений у 2007 році в південній частині міста Києва, є надзвичайно привабливим для відвідувачів та одночасно цінним у науковому відношенні об’єктом. Ця територія вкрита, головним чином, лісами, різноманітними за своїм складом. В північній частині парку (Голосієво) збереглися дубово-грабові ліси. В південній частині парку на піщаній терасі Дніпра […]
Читати далі
![]()
Здесь еще зима, а в Крыму весна полным ходом: подснежники, пролиски, мать-и-мачеха, абрикосы колосятся. По этому поводу есть план: 8-ми мартовские праздники отметить очередным хард-кором в Крыму. Разведка боем уже была. О ней написано ЗДЕСЬ. Приглашаем присоедениться к каякерскому бусу любителей прекрасного, а также хард-кора. Можно будет погулять и поснимать в Большом каньоне цветочки, […]
Читати далі
Біля Палієвой гори Старе русло […]
Читати далі
Минулої неділі, 14 лютого, жителі Голосіївського району постали перед складним вибором. Одразу у трьох місцях були проведені досить потужні заходи із святкування Масляної: у Пирогово, Національному комплексі “Експоцентр України” та Голосіївському парку ім. Максима Рильського, що увійшов до складу новоствореного національного природного парку “Голосіївський”. Пропонується перегляд невеликого репортажу у малюнках про останній з перерахованих заходів. […]
Читати далі
Масляна або Масниця, Колодій, Сирна неділя, Пущення і .т.д – давньослов’янське свято проводів зими пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники, сирники, налисники і.т.д) Свято по своєму перебігу подій нагадує язичницькі обряди з різноманітними іграми. Це свято і не обминуло Білу Церкву, в […]
Читати далі
Київський державний академічний театр ляльок (Київ, вул. Грушевського 1а) є найстарішим ляльковим театром України. Його було засновано було засновано 27 жовтня 1927 року як філію театру юного глядача. Ініціаторами створення театру були народний артист України Олександр Соломарський та актриса Ірина Дєєва. Перший сезон у театрі відкрився 2 виставами — «Старовинний петрушка» та «Музики». Але лише […]
Читати далі
Олесько. Парафіяльний Троїцький костьол. 1861-1867 Польща, Краків, Національний музей Galeria Malarstva Polskiego Олесько. Королівський замок. Польща, Краків, Національний музей Galeria Malarstva Polskiego
Читати далі
Підгірці. Замок Galeria Malarstva Polskiego
Читати далі
Ржищів. Тринітарський костьол Святої Трійці. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей Будівля не збереглася Galeria Malarstva Polskiego
Читати далі
Бердичів. Троїцька церква (ліворуч) та кляштор Босих Кармелітів. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей Galeria Malarstva Polskiego
Читати далі
Верхівня. Будинок доктора Адольфа Кнотта. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей Будинок не зберігся Верхівня. Каплиця Ганських-Ржевуських. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей Galeria Malarstva Polskiego
Читати далі
Умань. Ринкова площа. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей Умань. Парафіяльний костьол. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей Дзвіниці костьолу зруйнували в радянські часи. Galeria Malarstva Polskiego
Читати далі
Корсунь. Вигляд на палац Понятовських-Лопухіних-Демидових та Преображенський собор. Вигляд зі сторони костьолу. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей Преображенський собор було зруйновано врадянські часи Galeria Malarstva Polskiego
Читати далі
Чигирин. Вигляд з пагорбу. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей
Читати далі
Біла Церква. Костьол Іоанна Хрестителя та палац Браницьких. Вигляд групи будинків на Двірцевій площі . Двоповерховий палац, ліворуч будинок дворянського зібрання. На пагорбі костьол Іоана Хрестителя. 1870-1874. Польща, Краків, Національний музей У палаці нині школа мистецтв, будинок дворянського зібрання не зберігся, костьол нині є Обласним будинком органної та камерної музики. Біла Церква. Преображенський собор […]
Читати далі
Преображенський кафедральний собор у Білій Церкві зводили шість років – із 1833 по 1839. Замовницею собору була графиня Олександра Браницька. Для будівництва собору використали проект інженера Вонтрезанта, який був розроблений ще у 18 столітті для Спасо-Преображенського собору Одеси. Майже одночасно із собором почали зводити велику дзвіницю, яка відрізнялася від дзвіниці у Одесі (архітектор Фраполлі). Преображенський […]
Читати далі
